Чжуань-сюй

Етимологія імені Чжуань-сюя не зовсім зрозуміла: за одними припущеннями, що слідують від словника «Шо вень цзе цзи» («Тлумачення знаків та аналіз ієрогліфів», I ст.), словосполучення чжуань сюй означає «сторожкий вигляд». Вважається, що подібний вигляд Чжуань-сюй успадкував від свого батька Цянь Хуана (Хань Лю), за другою версією, це ім'я означає «першопредок», «перший володар», за третьою, вельми традиційною, — «істинна людина», «людина, наступний по справжньому шляху», за четвертою — «людина з рівною, немов виточеної з нефриту головою» (ознака мудреця)[1].

Існують перекази про чудесне народження Чжуань-сюя від променя зірки, що пронизала Місяць, немов веселка (за давньокитайськими уявленнями, веселка — дракон (лун) з головами по обох кінцях. Чжуань-сюй народився зі щитом і списом на голові. В нього, судячи з описів, простежуються вкрай архаїчні риси, відображені в нерозділеності частин тіла, кінцівок (зрощені ноги, зрощені ребра, зрощені брови).

У праці «Люй-ши Чуньцю» («Весни і осені пана Люя», III ст. до н. е.) йдеться, що Чжуань-сюй до 10 років виховувався у Шао Хао, а у 20 років зійшов на престол і мудро правив 78 років.

Згідно з міфологічною традицією, він володарював, використовуючи магічну силу води і даючи за назвами вод (річок) назви посад своїм помічникам. Він доручив духу Чжуну правити півднем, небом і духами, а північ віддав під владу духу Лі, доручивши йому правити землею й людьми. Люди і боги не змішувалися і всюди панував порядок.

За наказом Чжуань-сюя духи Чжун і Лі перервали сполучення між небом і землею, щоб люди не могли більше підійматися на небеса. Чжуань-сюй доручив дракону Фейлуну створити нові мелодії і музику для жертвоприношень Шан-ді («Верховному владиці»), наслідуючи свисту вітрів восьми напрямків.

Згідно з «Хуайнань-цзи» (II ст. до н. е.), Чжуань-сюй воював з богом вод Гун-гуном. За іншими джерелами, він вів війни з міфічним родом дев'яти Лі, а також з племенем мяо.

Чжуань-сюю приписується винахід однієї з систем відліку часу (т. зв. календар Чжуань-сюя), а також впровадження встановлень, що визначають підлегле становище жінки в суспільстві. При Чжуань-сюї були введені покарання за інцест.

В історіографічній традиції дається характеристика Чжуань-сюя як ідеального володаря.

• Mieczysław Jerzy Künstler: Mitologia chińska. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Auriga, 2006. ISBN 83-922635-4-5.
• Howard L. Goodman (1998). Ts'ao P'i Transcendent: the Political Culture of Dynasty-Founding in China at the End of the Han (illustrated ed.). Psychology Press. p. 70. ISBN 0966630009