Чжу Бацзе

Згідно з сюжетом роману, подорожні зустрічаються з Чжу Бацзе в селі Гаолаочжуан (ймовірно, вигаданого) розташованого на кордоні Китаю і Тибету. Цар Мавп Сунь Укун дізнається, що якийсь чарівник три роки тому викрав дочку місцевого старости і тримає її в ув'язненні вважаючи за свою дружину.

Староста каже:

- У нашому селі ніколи не водилися ні духи, ні вурдалаки, ні чорти, словом — ніяка нечисть, ніколи ми не терпіли від них лих. Однак мушу зізнатися що в житті мені не щастило. Небо не дало мені жодного сина, народилися три дочки… І ось три роки тому в селі з'явився хлопець… Він розповів, що ні батьків, ні родичів у нього немає і він хотів би увійти до чиєїсь сім'ї як зять. Раз так, подумав я, то нехай стане моїм зятем. Поселившись у нас в будинку хлопець виявив надзвичайну старанність. Для оранки і боронування йому не потрібно було ні вола, ні плуга. Урожай він теж збирав без всяких серпів і без ножів. Ішов геть у сутінки а повертався на наступний день. І все, здавалося-б, йшло добре, якби не одна справа. Обличчя його стало змінюватися… Ну, спочатку він був хлопець хлопцем, правда, повнуватий і чорнуватий, а потім рот і вуха у нього почали збільшуватися і він став схожим на якогось дурня. Шия його покрилася щетиною, він став якимось незграбним, навіть страшним, а голова перетворилася в справжню свинячу морду. Їв він так, що за один раз йому треба було п'ять доу каші. А вранці, щоб злегка закусити, він з'їдав не менш ста коржів. Добре ще, що він їсть тільки рослинну їжу. А якби він зажадав м'яса то від мого добра за якихось півроку нічого б не залишилося… Це ще можна було терпіти, — сказав старий Гао.- Але він почав напускати хмари і тумани, викликати такий сильний вітер що в повітрі кружляв пісок і літали камені. Він залякав нашу сім'ю, навіть сусіди не знають спокою. А мою Цуй-лань він замкнув в задньому приміщенні і ось уже півроку ми її не бачили. Ми навіть не знаємо, чи жива вона. Тепер ми зрозуміли, що цей хлопець — чарівник. Вже ви, будь ласка, шановне панство, випровадьте його звідси.

В процесі короткого поєдинку Сунь Укун здобуває над чарівником верх, і той, напівлюдина-напівсвиня, відкриває йому свою історію. Він повідомляє, що його тепер звуть Чжу Люцзе (猪刚鬣, «Свиня Жорстка Щетина»). Будучи від природи ледачим, схильним до випивки і любовних пригод, він ще людиною звернувся до досягнення безсмертя і заслужив у царстві безсмертних почесне ім'я Чжу Люцзяся (猪 戒, «Свиня Шести Заповідей») і звання небесного маршала. Однак і там він не зміг втриматися від старих звичок і за п'яні витівки був відправлений на Землю для нового переродження в результаті якого став свинею. Чернець Сюаньцзан дає новому знайомому ім'я Чжу Бацзе, той стає його учнем і приєднується до нього і до Сунь Укуна для спільного продовження шляху до Індії.

У романі Чжу Бацзе виступає здебільшого як комічний персонаж, уособлення дрібних людських пристрастей — дурощів, лінощів, обжерливості, хтивості. Озброєний Чжу Бацзе чарівними девятизубцьовими граблями. Завдяки йому мандрівники постійно наживають собі проблем і пригод.

Чжу Бацзе міцно увійшов в китайський фольклор. Його образ є одним з найпопулярніших комічних персонажів китайського фольклору, а з ім'ям Чжу Бацзе пов'язаний ряд китайських приказок де висміюють жадібність, дурість, обжерливість, лінь, самовпевненість, чванство і інші дрібні гріхи приземленого людини.

• Zhu Bajie, Zhu Wuneng". Nations Online. Retrieved 4 April 2020.
• Von Glahn, Richard. The Sinister Way: The Divine and the Demonic in Chinese Religious Culture. Berkeley: University of California Press, 2004, p. 121
• Introduction to the Tang Empire Archived August 2, 2012, at the Wayback Machine