Чиатурський марганцевий басейн

Промислову розробку розпочато 1879 року.

Площа 85 км². Марганцеворудний горизонт пов'язаний з пісковиками олігоценової епохи. Складається з прошарків загальною потужність до 12…16 м, що полого залягають на глибині 10…220 м. Потужність промислової пачки близько 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17–25 %. Переважають карбонатні руди (близько 47 %) з середнім вмістом марганцю 16.5 %. Змішані руди становлять 11.6 % запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20.9 %); оксидні легкозбагачувані — близько 28 % (26.4 % Mn), в тому числі пероксидні 2.4 % (38.5 % Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») — 0.3 % (24.3 % Mn); окиснені — 13.6 % (21.3 % Mn).

Промислові запаси 255 млн т.

Прогнозні запаси руд марганцю на 2001 р — бл. 500 млн т.

Розвідано 14 родовищ.

Для руд всіх типів характерна тонко- і дрібнозерниста будова з розміром рудних зерен менше 20 мкм. За фізико-механічними властивостями чіатурські руди близькі до нікопольських.

Руду добувають шахтним і відкритим способами. У зв'язку з виникненням нової політичної ситуації після 1991 р. (розпад СРСР, виникнення незалежних держав) стабільність видобувних робіт порушена.

• Збагачення марганцевих руд Чіатурського родовища

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• ЧИАТУРСКОЕ МЕСТОРОЖДЕНИЕ марганца