Чиркейська ГЕС

Чирке́йська ГЕС  гідроелектростанція на річці Сулак біля села Дубки, в Буйнакському районі Дагестану. Найпотужніша гідроелектростанція Північного Кавказу. Має другу за висотою греблю в Росії і найвищу в країні аркову греблю. Входить до Сулацького каскаду ГЕС, будучи його верхнім, регуляторним щаблем. Чиркейська ГЕС (за винятком Тишиклінської дамби) входить до складу Дагестанського філіалу ВАТ «РусГідро».

Чиркейська ГЕС
42°58′38″ пн. ш. 46°52′17″ сх. д.
Країна  Росія, Республіка Дагестан
Стан діюча
Річка Сулак
Каскад сулацький
Початок будівництва 1963
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1974—1976
Основні характеристики
Установлена потужність 1000  МВт
Середнє річне виробництво 2470  млн кВт·год
Тип ГЕС гребельна
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Кількість та марка турбін 4 × РО 230/9896-В-450
Кількість та марка гідрогенераторів 4 × ВГСФ 930/233-30
Потужність гідроагрегатів 4×250  МВт
Основні споруди
Тип греблі аркова бетонна
Висота греблі 232,5  м
Довжина греблі 338  м
Шлюз немає
ЛЕП 330 кВ
Власник РусГідро
ідентифікатори і посилання
GeoNames 858706
Чиркейська ГЕС
Мапа
 Чиркейська ГЕС у Вікісховищі

Природні умови

Чиркейська ГЕС розташована в однойменній вузькій ущелині глибиною понад 200 м. Ширина ущелини зверху — 300 м, знизу — 12—15 м. Борти ущелини вирізняються значною крутістю, а також наявністю потенційно нестійких скельних блоків об'ємом близько 300 тис. м³, відсічених від основного масиву тріщинами (у першу чергу на лівому березі). Ущелина складена міцними пізнокрейдяними породами, в основному плитчастими вапняками, перешарувальними мергелями та глинами, які вирізняються значною тріщинуватістю (довжина тріщин по довжині та глибині до 150 м, розкриття до 0,5 м). Сейсмічність району будівництва становить 9 балів за шкалою MSK-64[1][2].

Річка Сулак у воротах гідровузла має водозбірну площу 11 290 км², середньорічна витрата — 176 м³/с, середньорічний стік — 5,58 км³. Максимальну витрату спостерігали 1963 року, тоді вона становила 2120 м³/с, максимальна розрахункова витрата (ймовірність 0,01 %, тобто 1 раз на 10 000 років) становить 4530 м³/с. Річка несе велику кількість відкладів — 21,4 млн т на рік. Водний режим річки вирізняється зятяжними повенями, які проходять з кінця березня до кінця серпня, з невеликими витратами в травні — червні. Стік річки формується за рахунок танення снігів і льодовиків, а також випадення дощу. Клімат у місці розташування станції посушливий, середньорічна температура становить +12 °C, річна кількість опадів — 360 мм[1][3].

Примітки

Література

  • История Ленгидропроекта 1917—2007 гг. — Санкт-Петербург : Гуманистика, 2007. — 512 с. — ISBN 5-86050-289-3.
  • Двуреков В. Н. Свет. Записки гидроэнергетика. — Благовещенск : Издательская компания РИО, 2010. — Т. 1. — 336 с. — ISBN 978-5-903015-47-4.
  • Гидроэлектростанции России. — Москва : Институт Гидропроект, 1998. — 466 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.