Число Стентона

Число́ Сте́нтона (${\displaystyle \mathrm {St} }$)[1] — характеристичне число та критерій подібності теплових процесів, що характеризує інтенсивність дисипації енергії у потоці рідини або газу:

${\displaystyle \mathrm {St} \,={\frac {K}{c_{p}\cdot \rho \cdot v}},}$

де

${\displaystyle K}$ — коефіцієнт теплоперенесення;

${\displaystyle ~c_{p}}$ — масова теплоємність середовища за сталого тиску;

${\displaystyle \rho }$ — густина;

${\displaystyle ~v}$ — характеристична швидкість.

Названо на честь англійського вченого Томаса Стентона (англ. Th. Stanton; 1865—1931).

Число Стентона є безрозмірнісною формою коефіцієнта теплоперенесення і пов'язане з числом Нуссельта ${\displaystyle \mathrm {Nu} }$ та числом Пекле ${\displaystyle \mathrm {Pe} }$ співвідношенням:

${\displaystyle \mathrm {St} ={\frac {\mathrm {Nu} }{\mathrm {Pe} }}.}$

Число Стентона також може бути виражене через безрозмірні коефіцієнти поверхневого тертя ${\displaystyle ~C_{f}}$ чи гідродинамічного опору ${\displaystyle ~l}$.

У випадку, якщо число Прандтля ${\displaystyle \mathrm {Pr} \,=1}$, то ${\displaystyle \mathrm {St} \,={\frac {C_{f}}{2}}={\frac {l}{8}}}$.

Крім того:

${\displaystyle \mathrm {St} ={\frac {\mathrm {Nu} }{\mathrm {Re} \,\mathrm {Pr} }}}$,

де Nu, Re, Pr – числа відповідно Нуссельта, Рейнольдса і Прандтля.