Чичкан Леонід Ілліч
Чичка́н Леоні́д (* 21 серпня (за ін. даними 2 серпня) 1911, Краснодар — 13 грудня 1977) — український маляр.
| Чичкан Леонід Ілліч | |
|---|---|
| Народився |
21 серпня 1911 Катеринодар, Російська імперія |
| Помер | 13 грудня 1977 (66 років) |
| Діяльність | художник |
| Відомі учні | Сергєєв Валентин Дмитрович |
| Нагороди |
       |
Біографія
1933 року закінчив Краснодарський художній технікум.
Подальшу мистецьку освіту здобув У Харківському (педагоги С. М. Прохоров та М. А. Козик) і Київському художніх інститутах (вчився у Олексія Шовкуненка); з 1941 викладач.
Учасник Другої світової війни.
1952 року почав викладати в Київському художньому інституті.
З 1971 професор Київського художнього інституту. 1969 — заслужений діяч мистецтв Української РСР, нагороджений орденом Слави 3-го ступеня та медалями, почесною грамотою Президії ВР УРСР.
Творчість
Зображав карпатські краєвиди, натюрморти, портрети і жанрові картини (переважно з життя гуцулів). Дід Іллі Чичкана.
У своїх краєвидах Чичкан завжди вірний романтичній красі Карпат, яку щедро оспівує у своїх творах, не вдаючись до надмірного пафосу й зовнішнього декоративізму. Як зазначає про художника Ігор Шаров, його Карпати, це не якась екзотична місцевість, а край працівників. Саме туму мотиви цих робіт стали буденними, такими, що асоціюються з повсякденним життям сучасників. Різноманітністю зеленого кольору від світлих його відтінків до насичених темно-зелених, написаний Чичканом гірський пейзаж "Карпати" (1953). Ближні гри і пагорби, що поросли деревами й кущами, оточують вузеньку річку, що ледь пробиває собі шлях серед гірського масиву. Гірський перевал на задньому плані картини темно-синій, зливається за обрієм зі світлим, молочно-білим небом. Неяскравість фарб створює відчуття спокійного дня, коли сонце не сяє яскраво та не виграє сонячними зайчиками. Картина глибоко реалістична та життєво правдива[1].
У традиції народного малюнка виконано натюрморт "Наречена" (1971). На побіленій стіні висить портрет молодої, виконаний у стилі примітиву. Дівчина в народному строї, уквітчана, з високою зачіскою, прикрашена вінком. Портрет оповито гірляндою зі свіжих квітів та стрічками. В центрі експозиціях - жовтогарячий букет, який привертає погляд глядача.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Леонід Чичкан. Альбом. Київ, Мистецтво, 1972.
- Чичкан Леонід Ілліч (рос.)[недоступне посилання з серпня 2019]
- УРЕ
- Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Художники України: 100 видатних імен. – К.: АртЕк, 2007. ISBN 966-505-134-2
- Леонід Чичкан (рос.)
- Шаров І. Ф., Толстоухов А. В. (2007). Художники України: 100 видатних імен. К.: АртЕк. с. 419–422. ISBN 966-505-134-2.