Чичкан Ілля Аркадійович

Ілля Аркадійович Чичкан (* 29.08.1967 р. Київ) — сучасний український художник, представник Нової хвилі в українському мистецтві. 2009 року Чичкан брав участь у Венеціанському бієнале, представляючи український павільйон.[1]

Ілля Аркадійович Чичкан
Народження 29 серпня 1967(1967-08-29) (54 роки)
Київ, УРСР
Національність українець
Країна  Україна
Діяльність митець, художник, фотограф

Життєпис

Народився 1967 року в Києві, де досі живе й працює. Також працює в Берліні. Онук Леоніда Чичкана — українського радянського художника-соцреаліста, з 1971 року — професора Київського художнього інституту. Батько — Аркадій Чичкан — український художник-нонконформіст, учасник легендарної «Виставки 13-ти» (1979), що була виявом пасивного опору українського живопису проти соцреалізму. Діти Іллі Чичкана — Давид і Олександра — також відомі як молоді сучасні українські художники.[2]

Творчість

На сьогодні Ілля Чичкан — один з найвідоміших у світі й найдорожчих українських художників, що виставляються. Працює в різних жанрах: живопис, фотографія, інсталяція, відео.

У 1990-х рр. ім'я Чичкана було пов'язано з художнім рухом «Нова хвиля», що з'явився як український прояв мистецтва трансавангарду (один із напрямів у мистецтві раннього постмодернізму), а також як реакція на ключові зміни, які настали після перебудови.

У 1988—1989 рр. Чичкан і невелика група інших художників, зокрема Олександр Гнилицький, Максим Мамсиков, Василь Цаголов, Валерія Трубіна, Юрій Соломко, Ілля Ісупов, заснували групу під назвою «Паризька Комуна» — за назвою київської вулиці ім. Паризької комуни (зараз — вул. Михайлівська), де розташовувався знаменитий сквот, що слугував більшості з них будинком, майстернею і місцем зустрічей. Мистецтво «Паризької комуни» тих років було присвячено протесту проти бюрократичних культурних інститутів, що залишилися з радянських часів. Сквот проіснував до 1993 року.

Незважаючи на активну участь у групових виставках в Україні та за кордоном, перша персональна виставка Чичкана «Мутація Ген» відбулася лише 1993 року в Києві у виставковій залі Спілки художників.

1994 року в Києві в центрі мистецтв «Брама» відбулася друга персональна виставка — Alter Idem, що тривала лише один день, її перервав сам художник після того, як учасниці жіночого клубу, які засідали в приміщенні галереї, намагалися закрити роботи Чичкана шматками тканини.

Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х Чичкан активно експонує свої роботи, проводячи щонайменше одну (іноді більше) персональну виставку на рік в Україні й за кордоном.

Роботи художника виставлялися в провідних галереях і музеях Європи, США і Південної Америки, а також брали участь у престижних міжнародних форумах і фестивалях сучасного мистецтва — бієнале в Сан-Паоло (1996), бієнале сучасного мистецтва в Йоганнесбурзі (1997), Празькій бієнале (2003), Белградській бієнале (2004), європейській бієнале Manifesta (2004), а також Венеціанській бієнале (2009).

2009 року Чичкан представляв Україну на 53-й міжнародній Венеціанській бієнале сучасного мистецтва — найстарішому і найпрестижнішому з усіх світових арт-форумів, участь в якому традиційно вважається одним з найвищих досягнень у кар'єрі художника або куратора. Спільно з японським художником Міхаро Ясухіро Чичкан підготував проект «Степи мрійників» — тотальну мультимедійну інсталяцію (музика, відео, перформанс) у старовинному Палаццо Пападопполі (Венеція). Частиною цього арт-проекту стало залучення знаменитого українського боксера Володимира Кличка в ролі куратора.

Вартість робіт Іллі Чичкана за даними аукціонних продажів:

2009 Phillips de Pury. «З життя комах». Полотно, олія, 190 х 160 см — 15 000 фунтів стерлінгів;

2009 Phillips de Pury. «Куратор-Важкоатлет». Фотографія, 122,7 х 150 см — 5 000 фунтів стерлінгів;

2008, Phillips de Pury. «Воно». Полотно, олія, 190 х 160 см — 40 000 фунтів стерлінгів.

2008 року роботу Іллі Чичкана «It» продано на аукціоні Phillips de Pury за рекордну для українського арт-ринку суму $ 70 тис.

Живе і працює в Києві та Берліні.[3]

Примітки

  1. Український павільйон
  2. Іллі Чічкан. LIGA. Процитовано 18 листопада 2018.
  3. Ілля Чічкан. LIGA. Процитовано 18 листопада 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.