Чорний Василь Іванович (військовик)

Народився 1919 року в селі Білижинці (сучасний Ізяславський район), українець. 1937 року закінчив 10 класів Ізяславської школи. 1939 року закінчив автошколу в місті Красноярськ, здобув професію автомеханіка, по тому закінчує Канський аероклуб. Працював трактористом, шофером на вантажівці в Красноярському краї.

В РА від 1940 року, 1941-го закінчив Омську військово-авіаційну школу. Від 1944 року — член КПРС.

На фронтах нацистсько-радянської війни — з липня 1942 року. Воював на Калінінському, Волховському, Північно-Західному, Воронезькому, Степовому, Першому й Другому Українських фронтах.

Від червня 1942 року по березень 1943-го — льотчик, в березні-квітні 1943-го — старший льотчик, від червня 1943-го по вересень 1946 року — командир ланки. На час закінчення війни здійснив 148 бойових вильотів.

У листопаді 1942 року падав в палаючому літаку на ліс, зазнав важкого поранення — інвалід 2-ї групи. Підлікувався, документи про непридатність зліквідував, в березні 1943-го повернувся до частини, гвардії молодший сержант. До кінця війни ще 6 разів покидав на парашуті палаючий літак.

Війну закінчив в званні старшого лейтенанта на посаді командира ланки 1-ї авіаескадрильї 82-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку. В лавах ВПС СРСР перебував до 1957 року, літав на літаках військово-транспортної авіації.

Демобілізувався у званні гвардії підполковника ВПС з посади замісника командира полку по льотній підготовці.

Нагороджений:

• орденом Червоної Зірки
• 2 ордени Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
• медаль «За бойові заслуги»
• медаль «За взяття Берліна»
• медаль «За перемогу над Німеччиною»
• медаль «За звільнення Праги»
• медаль «За хоробрість» (ЧССР)

Виховав сина Євгена.

Похований на Байковому кладовищі.

• Чорний Василь Іванович (рос.)