Чорноморський краєзнавчий музей

Вперше ідея створення музею з׳явилась у 1960-му році. Підготовчі організаційні роботи почалися у 1981 році і тривали до 1987 року. У створенні музею брали участь майже всі організації району: колгоспи, райгоспи, підприємства, установи. Кожна організація мала своє завдання, за деякими закріплювалися певні зали, активну участь брало і багато жителів району. Створилася рада музею із 16-ти працівників партійних радянських і комсомольських органів, представників культури, освіти, воєнкомату, ради ветеранів Великої Вітчизняної війни, ДОСААФ. Значний внесок у розвиток музею зробив Сергій Миколайович Пушкарьов — голова ради музею. Нині він — виконавчий директор Асоціації заповідників та музеїв Криму, заслужений працівник культури Криму. Урочисте відкриття районного музею відбулося 4 листопада 1987 року і, як було заведено в ті роки, присвячувалося ювілейній даті — 70-річчю Великого Жовтня. Першим директором музею була призначена О. К. Козлова (Ломовицька), котра зробила значний внесок у формування фондів та оформлення музейної експозиції. Однією з добрих традицій було урочисте прийняття учнів селищних та сільських шкіл району в піонери у стінах музею. У 1992 році Чорноморському історико-краєзнавчому музею присвоєний статус «Районний». У 1992 році була оформлена експозиція зали природи працівниками Чорноморської художньо-оформлювальної майстерні, на чолі з керівником А. В. Черевко. А. І. Ніколаєв виконав декоративне панно у незвичайній техніці, з використанням природних материалів (мушля). Рішення "Про включення Чорноморського історико-краєзнавчого музею до складу Республіканського історико-археологічного заповідника «Калос Лімен» від 16 грудня 1999 року було сприйнято на 13-й сесії 23-го скликання Районної Ради. У 2006 році була розроблена програма «Музей — школі», успішна реалізація котрої здійснюється і в теперішній час.

У залі природи розповідається про флору і фауну Тарханкуту. Представлена безліч видів морських тварин, які мешкають на берегах Криму, а також фотографії та панорами природних пам׳яток цієї місцевості. У античних залах зберігаються боліше 7 тис. знахідок археологічних експедицій, які відбуваються на Тарханкуті: великі колекції амфор, чорно-лаковані посудини та інші предмети побуту давніх греків та скіфів, які датуються IV ст. до н. е. — II ст. н. е. Одним із найцікавіших експонатів античних залів є рожево-глиняний кратер (ІV-ІІІ ст. до н. е.) Його знайшли у 2012 році під час розкопок поселення Караджинів у селі Оленівка. Він зібраний з 37 уламків. Такі посудини використовувалися щоб розбавляти вино з водою. Але археологи кажуть, що ця посудина використовувалася і для ритуальних призначень, тому що його ручки не витримали б при щоденному використанні; скоріш за все він стов у святилищі на вівтарі. Знахідки кубки ліпні у 2013 році в поселенні Джан-Баба (Мар'їно) цікаві тим, що це ліпна кераміка місцевого виробництва. Тобто люди, котрі жили у цій місцевості, ліпили посуд самі для своєї сім'ї. У музеї представлені декілька рядів тарних посудин — амфор. Вони використовувались для перевезення води, вина, оливкової олії, також у них тримали зерно чи засолювали рибу. У найбільшій амфорі музею знайшли залишки риби, і вона була знайдена під водою. Практично 2500 років вона провела під водою, тому залишилася цілою. Ще ці посудини використовувалися як поховальні. Їм відсікали ручки, і вони вважалися не живими. Форми у амфор не звичайні, низ у них загострений, тому що давньогрецькі поселення знаходились в основному на береговій лінії та при транспортуванні кораблем греки насипали пісок, і у цей пісок заривали амфори, щоб вони не могли перевернутися і розбитися. Протома Деметри Теракота (ІV- ІІІ ст.. до н. е.) була знайдена у поселенні Панско (Міжводне). Протоми були присвячені богині землеробства, захисниці хлібного поля. Було знайдено три таких протоми, але дві були відвезені до Ермітажу. Намисто та прикраси (ІІІ-І ст. до н. е.) знайшли в Беляуському могильнику. Намистини виготовлялися з кольорового скла різних форм, і покривалися різнокольоровим лаком. В залі середньовіччя музею представлені експонати добре збереженої половецької кам'яної статуї, котрі розповідають про життя мису Тарханкут і поселення Чорноморське. Зала етнографії розповідає про побут, ремесла і про предмети народної творчості росіян, українців, болгар і кримських татар за період кінця XIX—XX століть. В залах зібрана безліч побутових предметів та костюми різних національностей. У залі «Великої Вітчизняної війни» музею зібраний матеріал про земляків, які воювали на усіх фронтах, про партизан і підпільників Чорноморського району. На базі матеріалів, які експонуються у цій залі, проводиться велика робота по просвітництву та військово-патріотичному вихованню школярів району. У залі, присвяченій темі Великої Вітчизняної війни, представлено полотно «Перемога» Шипова О. М. Ця картина спочатку готувалася, щоб показати день Перемоги у Севастополі. Але коли митець її завершував, готувався до відкриття сам музей, і художник вирішив подарувати цю картину на відкриття, для цього був домальований справа мис для того, щоб більше було схоже на територію Тарханкуту.

Коростельова П. Г., Овчиннікова Г. Н. «Путівник по Тарханкуту». Видавництво Кримська Академія гуманітарних наук, Сімферополь, 2009 р. 260 стор., ISBN 5-7780-0095-2

• Історико-археологічний заповідник «Калос Лімен»
• Смт Чорноморське Інформаційний портал