Чочишвілі Шота Самсонович

Шота Самсонович Чочишвілі (груз. შოთა ჩოჩიშვილი, 10 липня 195027 серпня 2009) — грузинський дзюдоїст, який першим з радянських спортсменів став чемпіоном Олімпійських ігор з дзюдо. Багаторазовий призер чемпіонатів світу і Європи з дзюдо, Заслужений майстер спорту СРСР (1972). Кавалер ордена Знак пошани.[2]

Чочишвілі Шота Самсонович
груз. შოთა ჩოჩიშვილი
Загальна інформація
Громадянство  СРСР
 Грузія
Народження 10 липня 1950(1950-07-10)
Кварелі, Кахеті, Грузія
Смерть 27 серпня 2009(2009-08-27)[1] (59 років)
Ґорі, Грузія
·лейкоз
Причина смерті лейкоз
Зріст 190 см
Діти Рамаз Чочишвілі
Спорт
Вид спорту дзюдо
Участь і здобутки
 Чочишвілі Шота Самсонович у Вікісховищі
Нагороди

Представник  СРСР
Олімпійські ігри
Золото Мюнхен 1972 93 kg
Бронза Монреаль 1976 Open class
Чемпіонати світу
Бронза Відень 1975 Open

Біографія

Виступав за ДСТ «Буревісник». Тренер — Р. М. Папіташвілі.[3]

На майбутню Олімпіаду в Мюнхені Чочишвілі був відібраний за рекомендацією головного тренера збірної СРСР з самбо Станіслава Іонова, так як у вазі 93 кілограми не було претендентів на олімпіаду, при цьому на чемпіонаті СРСР з дзюдо Шота став лише 5-м. Першу сутичку на олімпійських іграх радянський спортсмен провів з дзюдоїстом з Японії. Результат сутички був несподіваним зокрема для головного тренера радянської збірної з дзюдо Володимира Андрєєва. Індивідуальна техніка Чочишвілі, який, як і багато інших грузинських дзюдоїстів був вихідцем з національної боротьби чидаоби, дозволила йому подолати закордонних суперників не знайомих з її специфікою. На Мюнхенській олімпіаді 1972 року став першим олімпійським чемпіоном СРСР з дзюдо, вигравши у фіналі сутичку у Девіда Старбрука (Велика Британія). У попередній сутичці Чочишвілі програв Старбруку, але згідно з правилами, які діяли у той час, дістався до фіналу через втішні сутички і у фіналі здобув перемогу над Старбруком. Також до фінальної сутички Чочишвілі, переміг спортсмена з ФРН Пауля Барта, італійця П'єрре Альбертіні, американця Джеймса Воллі і головного фаворита змагань, чемпіона світу, японця Фуміо Сасахару. На олімпіаді в Монреалі 1976 року здобув бронзу нагороду, вигравши двобій у знаменитого французького дзюдоїста Жан Люка Руже.

У 1989 році Чочишвілі взяв участь у змаганнях New Japan Pro Wrestling — Нової японської ліги професіональної боротьби (яп. 新日本プロレス сін ніхон пуроресу) і виграв сутичку у професійного борця Антоніо Ченці (справжнє ім'я Кандзі Інокі (яп. 猪木寛至).

Член КПРС з 1972 року. У 1976 закінчив Горійський педагогічний інститут. Після завершення спортивної кар'єри Чочишвілі займав пост Віце-президента Грузинського Олімпійського комітету і Федерації дзюдо Грузії.[4]

У квітні 2008 року медалі і нагороди першого олімпійського чемпіона СРСР з дзюдо були вкрадені під час пограбування музею спортивної слави в Тбілісі[5].

Шота Самсонович Чочишвілі помер 27 серпня 2009 року від раку.[5]

В пам'ять про видатного дзюдоїста у Грузії відкрили академію дзюдо імені Шоти Чочишвілі. Також в Тбілісі один з Палаців спорту носить ім'я легендарного дзюдоїста. Син Шоти — Рамаз Чочишвілі тричі ставав призером європейських чемпіонатів з дзюдо.

Примітки

  1. http://www.gazeta.ru/news/sport/2009/08/29/n_1398187.shtml
  2. Биография.ру. Биографическая энциклопедия. (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
  3. Осетины. Чочишвили (Чочиты) Шота (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2009.
  4. ДЗЮДО, СКОНЧАЛСЯ ШОТА ЧОЧИШВИЛИ (рос.). Ассоциация любительских и профессиональных клубов дзюдо. 29 серпня 2009. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2009.
  5. Умер первый советский чемпион ОИ (рос.). Газета.RU. 29 серпня 2009. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2009.

Література

  • Чочишвілі Шота Самсонович // Олімпійська енциклопедія / Павлов С. П..  — М: Радянська енциклопедія, 1980.  — 415 с.

Посилання

  • Шота Чочишвили — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
  • Шота Чочишвілі — профіль на сайті judoinside.com (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.