Чуррігереско

Чуррігерéско (ісп. Churrigueresco) — пізньобарочний (початок XVIII століття) етап у розвитку архітектури Іспанії. Крім метрополії, поширений у Мексиці, де відомий під назвою мексиканського бароко або ультрабароко.

Фасад собору Сантьяго-де-Компостела

Термін чурригереско походить від прізвища Чуррігера, сімейства іспанських архітекторів епохи бароко. Як і для всієї епохи, для їхньої творчості характерні розмаїття деталей, прикрас, багатий декор. Першим з цього сімейства був Хосе де Чуррігера (1665-1725), відомий як майстер проектування ретабло, що працював у різних соборах Саламанки, Мадрида, Вальядоліда та інших міст Іспанії. Ним, зокрема, створені:

• Ретабло монастиря Сан-Естебан (св. Стефана) в Саламанці.
• План селища Нуево-Бастан, церква Сан-Франсиско-Хав'єр, палац Гоєнече.
• Хор в Новому соборі в Саламанці.
• Пласа-Майор (Велика площа) в Саламанці.
• Портал палацу Сан Тельмо в Севільї.

Інші представники цього сімейства: Хоакін Чуррігера, Ніколас Чуррігера, Альберто де Чуррігера, Мануель де Лара Чуррігера.

У Мексиці до творів стилю чуррігереско відносять базиліку в Сакатекасі, столиці штату Сакатекас, ретабло в храмі Сан-Франсиско-Хав'єр (Національний віце-королівський музей) в Тепоцотлані, в штаті Мехіко, Вівтар королів в Кафедральному соборі в Мехіко.

Найвідомішим та популярним серед іспанців твором чуррігереско є Собор Святого Якова в Сантьяго-де-Компостела.