Чіка

Чіка (хорв. Čika, лат. Chicca; перша половина XI століття, Задар — після 1095, Задар) — хорватська черниця, засновниця бенедиктинського монастиря Святої Марії в Задарі. Вона також відома завдяки молитовнику з підсвічуванням, відомого як «Часослов Чіки». Це найстаріший молитовник для особистого (не церковного) користування в Європі.[1][2]

Чіка
Čika
Народилася 11 століття
Місце проживання Задар, Хорватія
Діяльність черниця
Відома завдяки «Часослов Чіки»
Конфесія католицька церква
Рід Мадієвичі
Діти Векенега

Життєпис

Дочка Дуяма та Векенеги, племінниця пріора Маді та дружина Андрія.

Вона була членом знатної патриціанської родини Мадієвичів. Після смерті чоловіка в 1066 році вона за допомогою своєї сім'ї заснувала в Задарі монастир Святої Марії. Король Петро Крешимир IV взяв монастир під свою охорону і називав її своєю сестрою, аде достеменно невідомо, що саме він мав на увазі.[3]

Мати Векенеги, яка також була пострижена в монастирі і, як і її мати, була настоятелькою.

Книга

«Часослов Чіки» проілюстрований великою кількістю мініатюр. Книга складається з трьох розділів на 153 сторінках: молитви до Діви Марії, особисті молитви і повчальні тексти. Рукопис вважається найстарішим молитовником для особистого користування в Європі.[4] Оригінал зберігається в бібліотеці Бодліана при Оксфордському університеті.[5]

  • Монастир та церква Св. Марії, Задар.
  • Молитовник Чіки 1066 року.

Джерела
  • Čika in der Kroatischen Enzyklopädie (Hrvatska Enciclopedija)
  • Marijan Grgić: Liber horarum Cichae, abbatissae Monasterii Sanctae Mariae monialium de ladra: Oxford, Bodleian Library: MS. Canonici Liturgical 277. Zagreb, ISBN 9536005506.

  • Marijan Grgić: Libri horarum duo manuscripti Monasterii Sanctae Mariae Monialium de Iadra: Oxford, Bodleian Library: MS. Canonici Liturgical 277; Budapest, Mágyar Tudományos Akádemia: MS. Codices latini octavo 5. Zagreb, ISBN 9536005492.

Примітки
  1. Josip Bratulić i Stjepan Damjanović, Hrvatska pisana kultura, 1. svezak, 8. — 17. stoljeće, str. 54, ISBN 953-96657-3-6
  2. "Časoslov opatice Čike" prva rukopisna knjiga nastala u Hrvatskoj - Vijesti - Index.hr. index.hr. Процитовано 28 серпня 2015.
  3. Stipišić, J. i M. Šamšalović, ur. Codex Diplomaticus Regni Croatiae, Dalmatiae et Slavoniae, sv. 1. Zagreb: Izdavački zavod Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, 1967., p. 102. (Dalje: CD I)
  4. Josip Bratulić, Stjepan Damjanović: Hrvatska pisana kultura. 1, ISBN 953-96657-3-6, S. 54.
  5. «Časoslov opatice Čike» prva rukopisna knjiga nastala u Hrvatskoj Vijesti

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.