Шавров Вадим Борисович

Вади́м Бори́сович Шавро́в (26 жовтня (7 листопада) 1898(18981107) 23 грудня 1976) радянський авіаконструктор і історик авіації, кандидат технічних наук (1945), ентомолог.

Шавров Вадим Борисович
Народився 26 жовтня (7 листопада) 1898(1898-11-07)
Москва
Помер 23 грудня 1976(1976-12-23) (78 років)
Москва, СРСР
Поховання Новий донський цвинтар
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльність авіакосмічний інженер, історик, ентомолог
Alma mater Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Науковий ступінь кандидат технічних наук

Біографія

Народився 26 жовтня (7 листопада) 1898(18981107) року в Москві у сім'ї артилерійського офіцера.

У 1914 році вступив до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення. Жовтневий переворот 1917 року, а потім громадянська війна в Росії на кілька років перервали навчання. У цей час В. Шавров бере участь у роботі топографічної партії на Поволжі.

У 1920 році відновилась робота навчальних закладів. В. Шавров вступив на повітряний факультет Петербурзького (на той час — Петроградського) інституту інженерів шляхів сполучення, який і закінчив у 1924 році, отримавши диплом авіаінженера.

Пропрацювавши близько року начальником аеропорту в Середній Азії, наприкінці 1925 року перейшов на посаду інженера-конструктора у новостворений відділ морського дослідного літакобудування ЦКБ Авіатресту, яким керував Д. П. Григорович. За виробничу базу слугував ленінградський завод «Червоний льотчик».

У 1925 році самостійно розробив проект літаючого човна. У 1928 році його проект був розглянутий ТСОАВІАХІМом, отримав підтримку — замовлення і кошти на будівництво. Влітку 1929 року був збудований перший дослідний екземпляр, який після вдалих випробувань отримав умовне позначення Ш-1. Наступним проектом Шаврова став літаючий човен Ш-2.

У 1968 році зіграв епізодичну роль літнього льотчика Червоної Армії у фільмі «Служили два товариші».

Працював конструктором у різних КБ. З 1935 року — головний конструктор авіаційного заводу.

Під час німецько-радянської війни В. Б. Шавров працював у Бюро нової техніки ЦАГІ. На початку 1950-х років — у Науковому інституті авіаційної технології. У другій половині 1950-х років перейшов до ОКБ-256 П. В. Цибіна, де очолював відділ планерів.

У 1960 році вийшов на пенсію. Присвятив себе вивченню історії радянської авіації, створив тритомну працю про неї (опубліковані тільки 2 томи).

Помер 23 грудня 1976 року.

Літаки, створені В. Шавровим

Літературна творчість

В. Б. Шавров є автором праць з історії радянської авіації, а саме:

  • «История конструкций самолетов СССР до 1938» — М.: Машиностроение, 1969.
  • «История конструкций самолетов в СССР, 1938-50 гг.» — М.: Машиностроение, 1978.

В. Шавров у кіно

У 1968 році В. Б. Шавров дебютував у кіно, зігравши епізодичну роль льотчика у фільмі Є. Карелова «Служили два товариші»[1].

Колекціонування

В. Б. Шавров був також помітним знавцем і колекціонером комах, власником доволі багатої колекції тропічних жуків (головним чином родин пластинчастовусих і дровосеків). Також він був власником унікального зібрання листоїдів з підродини Donaciinae. Всього колекція В. Б. Шаврова налічувала близько 1500 примірників жуків, серед яких рідкісні види фауни Сибіру, Далекого Сходу та Середньої Азії.

Після смерті В. Б. Шаврова колекція листоїдів і частина колекції дровосеків надійшла на зберігання до Зоологічного інституту РАН, а колекція пластинчастовусих жуків потрапила до Зоологічного музею МДУ[2].

Пам'ять

Ім'ям В. Б. Шаврова названо одну з вулиць Санкт-Петербурга.

Див. також

Примітки

Література

  • Маслов М. «Амфибия Ш-2 и другие самолеты Вадима Шаврова» — ООО «Издательство „Цейхгауз“», 2008 (ISBN 978-5-9771-0063-2).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.