Шавров Вадим Борисович
Вади́м Бори́сович Шавро́в (26 жовтня (7 листопада) 1898 — 23 грудня 1976) — радянський авіаконструктор і історик авіації, кандидат технічних наук (1945), ентомолог.
Шавров Вадим Борисович | |
---|---|
| |
Народився |
26 жовтня (7 листопада) 1898 Москва |
Помер |
23 грудня 1976 (78 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новий донський цвинтар |
Громадянство |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | авіакосмічний інженер, історик, ентомолог |
Alma mater | Петербурзький державний університет шляхів сполучення |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Біографія
Народився 26 жовтня (7 листопада) 1898 року в Москві у сім'ї артилерійського офіцера.
У 1914 році вступив до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення. Жовтневий переворот 1917 року, а потім — громадянська війна в Росії на кілька років перервали навчання. У цей час В. Шавров бере участь у роботі топографічної партії на Поволжі.
У 1920 році відновилась робота навчальних закладів. В. Шавров вступив на повітряний факультет Петербурзького (на той час — Петроградського) інституту інженерів шляхів сполучення, який і закінчив у 1924 році, отримавши диплом авіаінженера.
Пропрацювавши близько року начальником аеропорту в Середній Азії, наприкінці 1925 року перейшов на посаду інженера-конструктора у новостворений відділ морського дослідного літакобудування ЦКБ Авіатресту, яким керував Д. П. Григорович. За виробничу базу слугував ленінградський завод «Червоний льотчик».
У 1925 році самостійно розробив проект літаючого човна. У 1928 році його проект був розглянутий ТСОАВІАХІМом, отримав підтримку — замовлення і кошти на будівництво. Влітку 1929 року був збудований перший дослідний екземпляр, який після вдалих випробувань отримав умовне позначення Ш-1. Наступним проектом Шаврова став літаючий човен Ш-2.
У 1968 році зіграв епізодичну роль літнього льотчика Червоної Армії у фільмі «Служили два товариші».
Працював конструктором у різних КБ. З 1935 року — головний конструктор авіаційного заводу.
Під час німецько-радянської війни В. Б. Шавров працював у Бюро нової техніки ЦАГІ. На початку 1950-х років — у Науковому інституті авіаційної технології. У другій половині 1950-х років перейшов до ОКБ-256 П. В. Цибіна, де очолював відділ планерів.
У 1960 році вийшов на пенсію. Присвятив себе вивченню історії радянської авіації, створив тритомну працю про неї (опубліковані тільки 2 томи).
Літаки, створені В. Шавровим
Літературна творчість
В. Б. Шавров є автором праць з історії радянської авіації, а саме:
- «История конструкций самолетов СССР до 1938» — М.: Машиностроение, 1969.
- «История конструкций самолетов в СССР, 1938-50 гг.» — М.: Машиностроение, 1978.
В. Шавров у кіно
У 1968 році В. Б. Шавров дебютував у кіно, зігравши епізодичну роль льотчика у фільмі Є. Карелова «Служили два товариші»[1].
Колекціонування
В. Б. Шавров був також помітним знавцем і колекціонером комах, власником доволі багатої колекції тропічних жуків (головним чином родин пластинчастовусих і дровосеків). Також він був власником унікального зібрання листоїдів з підродини Donaciinae. Всього колекція В. Б. Шаврова налічувала близько 1500 примірників жуків, серед яких рідкісні види фауни Сибіру, Далекого Сходу та Середньої Азії.
Після смерті В. Б. Шаврова колекція листоїдів і частина колекції дровосеків надійшла на зберігання до Зоологічного інституту РАН, а колекція пластинчастовусих жуків потрапила до Зоологічного музею МДУ[2].
Пам'ять
Ім'ям В. Б. Шаврова названо одну з вулиць Санкт-Петербурга.
Див. також
Література
- Маслов М. «Амфибия Ш-2 и другие самолеты Вадима Шаврова» — ООО «Издательство „Цейхгауз“», 2008 (ISBN 978-5-9771-0063-2).