Шанкараварман

Шанкараварман (д/н 902) — магараджа Кашмірської держави у 883902 роках.

Шанкараварман
Конфесія Індуїзм

Життєпис

Походив з династії Утпала. Відомості про нього обмежені. Син магараджі Авантівармана, після смерті якого почав боротьбу за владу з братом Сухаварманом. Остаточно затвердився на троні у 885 році.

Спочатку підкорив область Дарвабхісара (між річками Чинаб і Джелам), потім змусив визнати зверхність Прітвічандру, раджи Трігарти в Пенджабі. Невдовзі переміг коаліцію пенджабських раджей Алахани з Гурджари і Лалліясахі з Удбханди. За цим розпачав війну проти Держави Кабулшахів. Спочатку вдалося захопити Кабулистан та більшу частину сучасного Пенджабу.

Потім вступив у протистояння з Махендрапалою I, магараджахіраджею Держави Гуджара-Пратіхарів, за область Карналу. Після перших успіхів зазнав невдачі, відмовившись від Карнали.

У релігійній політиці спочатку переслідував буддистів, які вимушені були тікати під захист західнотибетського царя Одсруна. За цим впроваджував обмеження щодо впливу брагманів в державі, віднявши низку аграхарів. Також для продовження активної зовнішньої політики неоднарозово конфісковував прибутки храмів.

Було вперше закріплено законом бегар (примусову працю) на спорудженні державних і військових будівль або інфраструктурних конплексів (каналів, шляхів тощо). Для зміцнення держави і наповненості скарбниці створив нові установи зі збирання доходів і розробив детальну систему оподаткування.При цьому розширено бюрократичних апарат, починає формуватися прошарок служилої знаті й бюрократії.

Продовжив політику попередника з підтримки мистецтва, розбудови міста та зведення храмів. Заснував власну резиденцію, що назвав Шанкарапур (сучасний Паттан). Разом з дружиною присвятила Махадеві два храми Шанкара Гауреса та Сугандхешвара в Шанкарапурі.

902 року під час походу до Уруша (сучасний округ Хазара в Хайбер-Пахтунхва) зазнав смертельного поранення, від якого помер. Владу спадкував малолтіній син Гопалаварман при регентстві матері Сугандхі.

Джерела

  • Stein, Marc Aurel (1900). Kalhana's Rajatarangini: a chronicle of the kings of Kasmir. Westminster: Archibald Constable. pp. 97–103, 137, 143 (Introduction), 186–232 (The Rajatarangini of Kalahana: Fifth Book).
  • Rama Shankar Tripathi (1989). History of Kanauj: To the Moslem Conquest. Motilal Banarsidass Publ. pp. 248–254. ISBN 812080404X, ISBN 978-81-208-0404-3.
  • Sen, Sailendra Nath (1999). Ancient Indian History and Civilization. New Age International. ISBN 978-8122-411-98-0.
  • Warikoo, K (2009). Cultural heritage of Jammu and Kashmir. Pentagon Press. ISBN 978-8182-743-76-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.