Сугандха
Сугандха (гінді ਸੁਗੰਧਾ; д/н — 914) — володарка Кашмірської держави у 904—906 роках.
| Сугандха | |
|---|---|
| Діяльність | політична діячка |
Життєпис
Була донькою Сваміраджі, васального раджи Кашміру. Між 883 і 885 роками вийшла заміж за магараджу Шанкаравармана. Супроводжувала останього в його військових походах. Разом з чоловіком присвятила Махадеві два храми Шанкара Гауреса та Сугандхешвара в новій столиці Шанкарапурі (сучасний Паттан).
902 року після загибелі чоловіка у війні з державою Кабулшахів відмовилася здійснити саті як інші дружини і стає регентшею при малолітньому синові Гопалавармані. Здійснювала керування державою за підтримки першого міністра Прабхакарадеви, якого сучасники підозрювали в інтимному зв'язку з Сугандхою. 903 року придшено повстання залежного кабулшаха Камалавармана (Камалуки).
Внаслідок інтриг першого міністра (того Гопалаварман викрив на розкраданні державної скарбниці) його родич Рамадева 904 року ймовірно отруїв Гопалавармана, а потім самого Рамадеву було страчено.
За цим магарджею було оголошено зведено брата Гопалавармана — Самтаку, але той раптово помер через 4 дні. За цим кашмірська знать оголосила Сугандху магарані (володаркою) Кашміра. Стала карбувати власні монети з написом (письмом шарада) Шрі Сугадхадева, зображенням сидячої богині Лакшмі. Займалася активним будівництвом: засновано міста Сугандхапур і Гопалапур, храм Вішну Гопалакесава і монастир Гопаламатха.
Сама Сугандха планувала передати трон ще ненародженому онуку від Гопалавармана, але той народився мертвим. після цього вона оголосила своїм спадкоємцем Нірджитавармана, внучатого небожа магарджі Авантівармана. У відповідь знать повстала, поваливши за підтримки тантринів (пішої гвардії) 906 року Суганджу, поставивши на трон Партху, 10-річного сина Нірджитавармана. В результаті вплив особистої царської охорони (екангів) було знищено.
Сугандха перебралася до Хаскапура (поблизу сучасного Барамула), де готувалася до боротьби за владу. 914 року виступила проти Партхи, але зазнала поразки вбитві біля Срінагара, потрапила в полон. Невдовзі її було вбито в вігарі Ніспалака.
Джерела
- Stein, Mark Aurel (1989a) [1900], Kalhana's Rajatarangini: a chronicle of the kings of Kasmir, Volume 1 (Reprinted ed.), Motilal Banarsidass, ISBN 978-81-208-0369-5
- Sen, Sailendra Nath (1999). Ancient Indian History and Civilization. New Age International. p. 296. ISBN 9788122411980.