Шапекоенсе

«Шапекоенсе» (порт. Associação Chapecoense de Futebol) бразильський футбольний клуб з міста Шапеко, штат Санта-Катаріна. Виступає в «Серії А» Чемпіонату Бразилії з 2014 року.

Шапекоенсе
Повна назваФутбольний клуб «Шапекоенсе»
Прізвисько Furacão do Oeste (Ураган Заходу),
Chape (Шапе)
Засновано 1973
Населений пункт Шапеко,  Бразилія
Стадіон Арена Конда,
Шапеко, Санта-Катаріна, Бразилія
Вміщує 22 600
Президент Плініо Девід Де Нес
Головний тренер Умберто Лузер
Ліга Серія B
2019 19-те
Домашня
Виїзна

Вболівальники для стислості називають команду просто «Шапе».

Історія

Заснований в 1973 році «Шапекоенсе» представляє 200-тисячне місто Шапеко в штаті Санта-Катаріна на півдні Бразилії. Команда виникла після об'єднання двох місцевих колективів — «Атлетіко Шапекоенсе» і «Індепендент». Клубними кольорами були обрані зелений і білий.

В 1977 році клуб виграв свій перший титул чемпіонів штату Санта-Катаріна, обігравши в фіналі турніру з рахунком 1:0 «Аваї»[1]. Через рік «Шапекоенсе» дебютував у вищому дивізіоні чемпіонату Бразилії — Серії A. В першому сезоні в еліті команда фінішувала на 51 місці. У 1979 році «Шапекоенсе» був на 93 місці в Серії A, після чого вилетів до нижчого дивізіону.

У 1996 році «Шапекоенсе» виграв свій другий чемпіонат штату.

У 2013 році клуб вийшов в Серію А — через 25 років, при цьому другий за значимістю бразильський дивізіон клуб переступив лише за один сезон.

Зумівши в 2014 році уникнути вильоту із Серії А і зайняти 15-е місце, клуб вперше пробився в розіграш Південноамериканського кубка, де в 1/4 фіналу «Шапекоенсе» поступився аргентинському «Рівер Плейт». Програвши перший матч (1:3), на своєму полі «Шапекоенсе» ледь не відігрався (2:1). У наступному році «Шапекоенсе» в чемпіонаті став вже 14-м, знову отримавши можливість виступити в Американському кубку — другому за значущістю клубному американському турнірі.

Історичним роком для команди став 2016, оскільки футболістам вдалося дійти до фіналу чемпіонату після перемоги над «Сан-Лоренсо де Альмагро». Літак з футболістами бразильського клубу на борту зазнав аварії по дорозі на перший фінальний матч. В авіакатастрофі вижили три гравці, які вирушили на цю гру. Колумбійський «Атлетіко Насьональ», який запропонував віддати кубок «Шапекоенсе», названий віце-чемпіоном і отримав приз фейр-плей. «Шапекоенсе» вперше в історії став володарем Південноамериканського кубка. Крім того, клуб отримав 1 мільйон доларів призових[2].

9 грудня 2016 року Вагнер Мансіні був представлений як новий головний тренер «Шапекоенсе»[3].

Загибель команди в авіакатастрофі 2016

29 листопада 2016 року літак, що перевозив команду на матч проти клубу «Атлетіко Насьональ», на борту якого була 81 людина, зазнав авіакатастрофи на території Колумбії[4]. Авіаційна влада повідомила, що близько 10-ї години вечора за місцевим часом (03:00 за Гринвічем) з літака надійшло повідомлення про несправність електрообладнання. Всього з 81-ї людини на борту, серед яких футболісти, тренерський штаб, футбольні функціонери та екіпаж, вижило п'ятеро[5].

Дев'ять футболістів Шапекоенсе уникнули трагедії 29 листопада, не полетівши з клубом на фінал Південноамериканського кубку проти «Атлетіко Насьональ», а з тих 22-х футболістів, що полетіли цим рейсом, вижило лише троє (Алан Рушел, Жаксон Фолманн та Еліу Нету). Виявлений живим воротар «Шапекоенсе» Маркос Данило пізніше помер в лікарні[6].

29 листопада колумбійський «Атлетіко Насьональ» — суперник «Шапекоенсе» по фіналу Південноамериканського кубка — відмовився від трофея[7]. Команди повинні були розіграти титул в двоматчевому протистоянні. Пізніше чинний володар трофея колумбійський клуб «Санта-Фе» передав його бразильській команді[8].

3 грудня в Бразилії пройшла церемонія прощання із загиблими в авіакатастрофі футболістами клубу «Шапекоенсе». Церемонія відбулася за участі президента країни Мішела Темера на домашньому стадіоні команди у містечку Шапеко[9].

Колишні емблеми

Склад команди

Позиція Гравець
1 ВР Данило (†) 1985
12 ВР Марсело Боек 1984
40 ВР Жаксон Фолманн () 1992
2 ЗХ Жименес (†) 1995
3 ЗХ Рафаел Ліма 1986
4 ЗХ Нету () 1985
6 ЗХ Денер (†) 1991
13 ЗХ Марселу (†) 1991
27 ЗХ Тіягу Вілліан (†) 1986
28 ЗХ Мойзеш 1991
41 ЗХ Клаудіу Вінк 1994
44 ЗХ Демерсон 1986
45 ЗХ Філіпе Машаду (†) 1984
60 ЗХ Матеуш Карамелу (†) 1994
89 ЗХ Алан Рушел () 1989
5 ПЗ Жозимар (†) 1986
8 ПЗ Жил (†) 1987
Позиція Гравець
10 ПЗ Іоран 1993
17 ПЗ Андрей Алба 1995
30 ПЗ Ненен 1982
31 ПЗ Лукаш Мінейру 1996
35 ПЗ Маноел Сержіу (†) 1989
50 ПЗ Артур Мая (†) 1992
77 ПЗ Матеуш Бітеку (†) 1995
88 ПЗ Клебер Сантана (†) 1981
94 ПЗ Тіагінью (†) 1994
7 НП Лоренсі 1996
9 НП Бруну Ранжель (†) 1981
11 НП Ананіаш (†) 1989
23 НП Лукаш Гомеш (†) 1990
33 НП Евертон Кемпеш (†) 1982
70 НП Канела (†) 1994
87 НП Алехандро Мартинуччо 1987

Досягнення

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.