Шарабан

Шараба́н (фр. char à bancs — «віз з лавами») — 4-колісний кінний екіпаж з декількома поперечними сидіннями або однокінний двоколісний екіпаж[1][2].

Шарабан виробництва лондонської компанії Hooper & Co, друга половина XIX століття.
Шарабан у Вінздорському замку, Лондон, 1844 рік.
Моторний шарабан, 1924 рік.

Історія

Шарабан, як окремий вид екіпажу, з'явилися у Франції на початку XIX століття[3]. Назва походить від французького char à bancs, що у перекладі означає «візок з лавками».

Автомобільний шарабан від White Rose Motor Services

На шарабані, як правило, всі сидять обличчям у напрямку руху. Хоча у Франції шарабанами називають також екіпажі із комбінованим напрямком розташування сидінь. Наприклад, буквою «П» спинами до бортів, тощо[джерело?].

На Британські острови подібний екіпаж вперше потрапив у 1844 році, коли король Луї-Філіпп I подарував екіпаж королеві Вікторії.

Знайшов широке застосування в Російській імперії, а, отже, і відображення в тогочасній літературі (М. Горький, Ф. М. Достоєвський тощо)

На початку XX століття з'явилися моторні шарабани. З 1920-х років вийшли із вжитку.

Шарабани використовувалися для прогулянок, заміських поїздок, полювання.

У наш час

У наш час туристична компанія Wattwagenfahrten Werner Stelling у місті Куксгафен (Німеччина) розробила власний кінний екіпаж подібної будови з поперечними дерев'яними лавками, встановленими на кузові, так звані «Wattwagen» — водні вагони, що запрягаються двома кіньми для перетину водно-болотних угідь навколо острова Нойверк, з поділом на 3-4 пасажири на кожній з трьох лавок.

Щоб дістатися до «Вадденського моря» глибиною до 1,3 м, кінна карета має ходову частину з гумовими колесами і підвіску ходової частини з висотою піднятого корпусу до 1,75 м над землею. Оскільки можливе різке зростання рівня води під час припливів, високої води при поїздках на острів Нойверк уникати не вдається. Висота підняття кузова шарабана при цьому відіграє неабияку роль.

Примітки
  1. Шарабан // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. Біля 1830 року

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.