Шарбур Віталій Дмитрович

Віталій Дмитрович Шарбур (нар. 27 листопада 1927, Харків, Українська РСРпом. 28 серпня 2009, Могильов, Білорусь) радянський білоруський футболіст, тренер та футбольний арбітр українського походження, виступав на позиції воротаря.

Віталій Шарбур
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Дмитрович Шарбур
Народження 27 листопада 1927(1927-11-27)
  Харків, Українська РСР
Смерть 28 серпня 2009(2009-08-28) (81 рік)
  Могильов, Білорусь
Громадянство  СРСР
 Білорусь
Позиція воротар
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1943—1944 «Локомотив» (Х) ?(-?)
1951—1953 «Динамо» (Лн) 0(0)
1953—1956 «Спартак» (Б) ?(-?)
1956—1957 «Урожай» (Мн) 26+(-?)
1958—1959 «Спартак» (Б) ?(-?)
1960—1965 «Спартак» (Мг) ?(-?)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1960
1974—1976
«Хімік» (Мг)
«Дніро» (Мг)
Суддівська діяльність
Місто Могильов
Професія футболіст

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Футбольну кар'єру розпочав 1943 року в харківському «Локомотиві», однак через початок німецько-радянської війни змушений був призупинити власні виступи. Наступного року був мобілізований до армії, завершив бойовий шлях у Потсдамі. По завершенні війни виступав у футбольній команді дивізії, у складі якої виграв чемпіонат Збройних сил СРСР. У 1947 році разом з військовою частиною був переведений до Бобруйська, а в 1951 році прийняв запрошення ленінградського «Динамо», яке виступало у вищому дивізіоні радянського чемпіонату[1]. Після смертій Йосипа Сталіна клуб було розформовано. Окрім цього, через хворобу дружини змушений був повернутися до Бобруйська та відмовитися від пропозиції клубів з Харкова та Риги. У Бобруйську був призначений граючим тренером «Спартака», а в 1956 році разом з командою завоював срібні нагороди чемпіонату республіки. Потім виступав у мінському «Урожаї», а в 1960 році прийняв пропозицію про роботу в могильовському «Хіміку», в якому й завершив кар'єру гравця[2].

Кар'єра тренера

Тренерську діяльність розпочав ще будучи футболістом. Поєднував функції футболіста й тренера в бобруйському «Спартаку» та могильовському «Хіміку»[3]. З 1974 по 1976 рік очолював «Дніпро» (Могильов)[4]. У перерві між тренерською роботою, в 1968 році, закінчив Вищу школу тренерів у Москві. Також судив футбольні й хокейні матчі.

Помер 28 серпня 2009 на 81-у році життя[5].

Досягнення

Як гравця й тренера

  • Чемпіонат Білоруської РСР
    • Срібний призер (1): 1956

Відзнаки

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.