Дніпро (Могильов)

«Дніпро»
Повна назва	Футбольны клюб; «Дняпро-Магілёў»
Засновано	4 січня 1960
Населений пункт	Могильов, Білорусь
Стадіон	Спартак
Вміщує	11 200
Президент	Дмитро Калачов
Головний тренер	Ігор Чумаченко
Ліга	Друга ліга
2019	14-те Вища ліга ▼
Вебсайт	fc-dnepr.by
Домашня	Виїзна

«Дніпро» (Могильов) (біл. ФК Дняпро Магілёў, рос. ФК «Днепр» Могилёв) — білоруський футбольний клуб із Могильова, заснований 1960 року. Чемпіон Білорусі 1998 року.

Історія

Футбольна команда майстрів міста Могильова заснована в 1960 році під назвою «Хімік» і представляла завод штучного волокна ім. В. В. Куйбишева, виступаючи в Класі «Б», другому дивізіоні чемпіонату СРСР. Перед сезоном 1963 року через реорганізацію другого дивізіону опустилась до третього дивізіону, а вже у серпні команду передано у відання обласної ради ДСТ «Спартак» і під назвою цього товариства виступала до середини 1973 року. Весь час команда виступала у третьому дивізіоні, лише 1970 році вони опустилися до четвертого рівня, але наступного року повернулись до третього, обидва рази через подальші реорганізації чемпіонату, де четвертий дивізіон на один сезон виник, а потім знову був скасований.

З серпня 1973 роки команда стала виступати під назвою «Дніпро» і стала підпорядковуватись виробничому об'єднанню «Хімволокно» ім. В. І. Леніна, найбільшого в Європі підприємства з випуску волокон типу «лавсан». Команда продовжила грати в західній зоні Другої ліги чемпіонату СРСР (третій дивізіон). У 1982 році Анатолій Байдачний виграв з клубом свою зону, а потім і фінальний раунду між переможцями зон та вийшов до Першої ліги. Там у сезоні 1983 року клуб, однак, не зміг зберегти місце у другому дивізіоні країни і знову на наступний рік вилетів до Другої ліги, де грав до розпаду СРСР. При цьому виліт відбувся через нестандартний регламент першості — наявність ліміту у 12 нічиїх за сезон, а «Дніпро» зіграв за сезон 13 нічийних матчів, через що втратив одне очко і само воно не дозволило обійти СКА (Хабаровськ) і зайняти рятівне 19-те місце.

У 1992 році «Дніпро» приєднався до новоствореної білоруської Вищої ліги і в першому ж сезоні став віце-чемпіоном Білорусі та фіналістом національного кубка, але в наступні роки команда призових місць не займала.

У 1998 році «Дніпро» об'єдналось з іншою могильовською командою, що грала у вищому дивізіоні країни, «Трансмаш», утворивши спільну команду «Дніпро-Трансмаш», яка в тому ж році стала чемпіоном Білорусі. Втім надалі об'єднання не приносило серйозних результатів і з 2006 року клуб знову став виступати під назвою «Дніпро».

У сезоні 2011 року клуб посів останнє 12 місце у Вищій лізі чемпіонату Білорусі та вилетів у Першу. Там наступного року клуб виграв дивізіон та повернувся до вищої ліги. У 2014 році команда знову посіла 12 місце у Прем'єр-лізі, а в іграх плей-оф програла «Вітебську» (0:2, 1:1) та вилетіла в Першу лігу. Цього разу «Дніпру» з першої спроби не вдалось повернутись в еліту і лише у другому сезоні 2016 року клуб закінчив друге місце і повернувся до Вищої ліги.

За підсумками сезону 2018 «Дніпро» знову втратив місце у Вищій лізі. Однак 8 лютого 2019 року було оголошено, що він підписав контракт з мінським «Прменем», який передбачав створення об'єднаної команди у Прем'єр-лізі[1]. Після цього низка гравців могильовського клубу вирушили до «Променя» на перегляд, частина з них підписала контракт, решта пішла в інші клуби. 20 березня 2019 року «Промінь» офіційно оголосив про переїзд до Могильова та зміну назви на «Дняпро»[2][3]. Основну команду очолили фахівці «Променя», а дубль складався з гравців та тренерів колишнього «Дніпра», молодіжні команди в двох клубах залишалися окремими.

За підсумками сезону 2019 року об'єднана команда «Дняпро» зайняла 14-те місце і в плей-оф поступилась берестейському «Руху» і втратила своє місце у Прем'єр-лізі. У клубу були значні борги, через які він відпустив всіх гравців та тренерів. Могильовська влада не змогла домовитися про передачу клубу державі, тому об'єднана команда «Дняпро» припинила існування і натомість був створений новий клуб під офіційною назвою «Дніпро-Могильов»[4], який був заявлений до Другої ліги, третього дивізіону країни[5].

Хронологія назв

«Хімік» (1960—1963)
«Спартак» (1963—1973)
«Дніпро» (1973—1997)
«Дніпро-Трансмаш» (1998—2005)
«Дніпро» (2006—2018)
«Дняпро» (2019)
«Дніпро-Могильов» (2020—)

Емблеми

Історія емблем «Дніпра»
до 2018 року
у 2019 році
з 2020 року

Досягнення

СРСР

Друга ліга СРСР

Переможець: 1982

Білорусь

Чемпіонат Білорусі

Чемпіон: 1998
Срібний призер: 1992
Бронзовий призер: 2009

Перша ліга Білорусі

Переможець: 2012
Срібний призер: 2016

Кубок Білорусі

Фіналіст: 1992

Статистика

У чемпіонатах СРСР

Сезон	Дивізіон	Місце	І	В	Н	П	РМ	О	Кубок СССР	Примітки
1960	2	13	30	5	10	15	36–54	20
1961	2	4	30	14	8	8	45–37	36	1/128
1962	2	6	32	13	10	9	35–32	36	1/128	Виліт¹
1963	3	11	30	8	11	11	21–33	27	1/256
1964	3	8	30	12	8	10	31–25	32	1/1024
1965	3	10	30	6	17	7	14–18	29	1/128
1966	3	9	32	10	10	12	25–33	30
1967	3	18	34	6	10	18	18–38	22	1/2048
1968	3	10	38	11	14	13	25–28	36	1/128
1969	3	7	32	12	11	9	37–23	35	1/8	Виліт²
1970	4	3	32	19	5	8	34–19	43		Підвищення³
1971	3	14	38	9	16	13	30–40	43
1972	3	17	38	9	13	16	25–47	40
1973	3	16	32	7	11	14	21–38	17⁴
1974	3	12	40	14	10	16	37–53	38
1975	3	11	34	8	13	13	26–42	29
1976	3	19	38	8	9	21	34–60	25
1977	3	12	40	15	11	14	44–41	41
1978	3	16	46	15	10	21	51–56	40
1979	3	17	46	12	13	21	41–62	37
1980	3	7	32	9	9	14	37–48	27
1981	3	2	38	20	5	13	58–39	45
1982	3	1	30	18	8	4	60–32	44
1982	3	1	4	3	0	1	8–4	6		Фінальний раунд, підвищення
1983	2	20	42	12	13	17	40–60	36	1/32	Виліт
1984	3	1	34	22	6	6	71–24	50	1/16
1985	3	3	30	15	9	6	64–34	39	1/32
1986	3	5	30	15	5	10	56–31	35	1/64
1987	3	6	34	17	8	9	41–29	42	1/16
1988	3	4	34	19	8	7	49–36	46
1989	3	9	42	19	7	16	52–47	45
1990	3	13	42	17	6	19	58–54	40	1/32
1991	3	12	42	18	6	18	47–37	42
1992									1/32

¹ Виліт у третій дивізіон через скорочення другого з 10 зон (150 команд) у 1962 році до однієї групи з 18 команд у 1963 році.
² Понизився у класі, оскільки у 1970 році Клас «Б» чемпіонату СРСР змінив свій статус з 3-го дивізіону на 4-й дивізіон, і два вищих дивізіони були реорганізовані в три з меншою кількістю команд.
³ Підвищився у класі, оскільки у 1971 році третій дивізіон був розширений з 3 до 6 територіальних зон (з 66 до 124 команд) і скасовано четвертий дивізіон.
⁴ У 1973 році кожен нічийний матч закінчувався серією пенальті. Переможець отримав 1 бал, команда, що програла — 0.

Чемпіонат і Кубок Білорусі

Сезон	Ліга	М	І	В	Н	П	Г	О	Кубак	Примітки
1992	Перша (Д1)	2	15	11	2	2	28–4	24	Фіналіст
1992/93	Перша (Д1)	5	32	17	7	8	54–33	41	Чвертьфінал
1993/94	Перша (Д1)	4	30	17	6	7	45–22	40	1/8 фіналу
1994/95	Перша (Д1)	5	30	12	9	9	44–35	33	Півфінал
1995	Перша (Д1)	6	15	7	1	7	26–23	22	1/8 фіналу
1996	Перша (Д1)	9	30	11	6	13	33–36	39	Півфінал
1997	Перша (Д1)	4	30	15	7	8	48–32	52	Півфінал
1998	Вища (Д1)	1	28	21	4	3	55–12	67	Чвертьфінал	Зміна назв ліг: Перша → Вища.
1999	Вища (Д1)	4	30	17	9	4	53–27	60	1/8 фіналу
2000	Вища (Д1)	7	30	14	7	9	55–33	49	1/8 фіналу
2001	Вища (Д1)	9	26	8	7	11	29–37	31	1/8 фіналу
2002	Вища (Д1)	9	26	10	6	10	38–37	36	Чвертьфінал
2003	Вища (Д1)	9	30	8	10	12	38–46	34	1/8 фіналу
2004	Вища (Д1)	9	30	11	4	15	29–37	37	Чвертьфінал
2005	Вища (Д1)	6	26	12	7	7	48–36	43	1/16 фіналу
2006	Вища (Д1)	12	26	6	5	15	29–47	23	1/8 фіналу
2007	Вища (Д1)	13	26	5	8	13	21–33	23	Чвертьфінал
2008	Вища (Д1)	9	30	9	11	10	45–42	38	1/16 фіналу
2009	Вища (Д1)	3	26	12	4	10	31–26	40	1/8 фіналу
2010	Вища (Д1)	8	33	11	7	15	40–53	40	1/16 фіналу
2011	Вища (Д1)	12	33	6	14	13	29–51	32	1/16 фіналу	Виліт у Першу лігу
2012	Перша (Д2)	1	28	20	3	5	75–22	63	1/8 фіналу	Вихід у Вищу лігу
2013	Вища (Д1)	11	32	9	6	17	28–42	33	Півфінал
2013	Перехідні матчі¹		2	1	1	0	3–1		Півфінал
2014	Вища (Д1)	12	32	2	14	16	19–42	20	1/8 фіналу
2014	Перехідні матчі²		2	0	1	1	1–3		1/8 фіналу	Виліт у Першу лігу
2015	Перша (Д2)	4	30	17	5	8	48–21	56	1/16 фіналу
2016	Перша (Д2)	2	26	20	4	2	61–19	63³	1/32 фіналу	Вихід у Вищу лігу
2017	Вища (Д1)	12	30	6	8	16	27–48	26	Півфінал
2018	Вища (Д1)	16	30	3	7	20	17–53	16	1/16 фіналу	Виліт у Першу лігу
2019	Вища (Д1)	14	30	8	6	16	32–42	30	Чвертьфінал	Об'єднання з мінськім «Променем»
2019	Перехідні матчі⁴		2	1	0	1	3–3		Чвертьфінал	Виліт у Першу лігу

¹ Перехідні матчі за місце у Вищій лізі проти «Городеї», другої команди Першої ліги 2013 (3:1, 0:0).
² Перехідні матчі за місце у Вищій лізі проти «Вітебська», третьої другої команди Першої ліги 2013 (0:2, 1:1).
³ Один пункт було знято з команди за систематичне невиконання рішень Комітету зі статусу та переходів гравців АБФФ.
⁴ Перехідні матчі за місце у Вищій лізі проти «Руху» (Берестя), третьої другої команди Першої ліги 2019 (1:2, 2:1, пен. 4:5).

Виступи в єврокубках

Сезон	Змагання	Раунд	Клуб	Перша гра	Друга гра
1995	Кубок Інтертото	Група 8	Бечей	2–1 (Вдома)
			Погонь Щецин	3–3 (На виїзді)
			Канн	2–2 (Вдома)
			Фарул	0–2 (На виїзді)
1998	Кубок Інтертото	Перший раунд	Дебрецен	2–4 (Вдома)	0–6 (На виїзді)
1999–2000	Ліга чемпіонів	Другий раунд	АІК	0–1 (Вдома)	0–2 (На виїзді)
2000	Кубок Інтертото	Перший раунд	Сількеборг	2–1 (Вдома)	2–1 (На виїзді)
2000	Кубок Інтертото	Другий раунд	Хмел	2–6 (На виїзді)	0–2 (Вдома)
2010–2011	Ліга Європи	Перший кваліфікаційний	Лачі	1–1 (На виїзді)	7–1 (Вдома)
		Другий кваліфікаційний	Стабек	2–2 (На виїзді)	1–1 (Вдома)
		Третій кваліфікаційний	Банік Острава	1–0 (Вдома)	2–1 (На виїзді)
		Плей-оф	Вільярреал	0–5 (На виїзді)	1–2 (Вдома)

Кубок Співдружності

Сезон	Раунд	Клуб	Рахунок
1999	Група А	«Спартак» (Москва)	0:3
	Група А	«Каунас»	1:2
	Група А	«Динамо» (Тбілісі)	5:3
2010	Група А	«Дордой-Динамо»	3:1
	Група А	«Металургс» (Лієпая)	4:3
	Група А	«Рубін» (Казань)	1:2
	Група А	«Актобе»	1:3

Головні тренери

Володимир Мацкевич (1960)
Віталій Шарбур (1960)
Володимир Газзаєв (1960)
Олександр Загрецький 1961—1963)
Юрій Бачурін (1964—1965)
Микола Шевелянчик (1965—1967)
Ілля Каган (1968—1969)
Владислав Радзішевський (1970—1973)
Віталій Шарбур (1974—1976)
Олег Волох (1977—1978)

Володимир Гордєєв (1979)
Анатолій Байдачний (1980—1985)
Валерій Стрельцов (1985—1993)
Олександр Башмаков (1993 — березень 1994)
Валерій Стрельцов (1994—2006)
Володимир Костюков (квітень 2006 — червень 2007)
Валерій Стрельцов (2007—2008)
Андрій Скоробогатько (серпень 2008 — серпень 2011)
В'ячеслав Геращенко (вересень 2011 — жовтень 2013)
Володимир Костюков (в.о. жовтень 2013 — січень 2014)

Юрій Лукашов (січень 2014 — січень 2015)
Володимир Геваркян (лютий — грудень 2015 року)[6]
Олександр Седньов (січень 2016 — грудень 2017)[7]
В'ячеслав Левчук (січень[8] — червень 2018 року[9])
Євген Капов (в.о. червень — серпень 2018)[10]
Сергій Літовченко (серпень[11] — листопад 2018[12])
Євген Капов (в.о. листопад 2018 — березень 2019)[13]
Іван Біончик (березень — грудень 2019 року)
Ігор Чумаченко (з січня 2020 року)

Примітки

Посилання

Офіційний сайт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Официально: Подписано соглашение о намерениях объединить «Луч» и «Днепр»(рос.)

[2] Объединенная команда «Дняпро»

[3] Операция «Кооперация». Союз минского Луча и могилевского Днепра

[4] Дняпро прекратил своё существование

[5] Dnepr instead of Dnyapro. «Днепр» вместо «Дняпра». Версия 3.0

[football-66864-6] Владимир Геворкян назначен главным тренером «Днепра». Валерий Стрельцов стал гендиректором клуба(рос.)

[7] Собранием акционеров могилевского «Днепра» одобрена кандидатура Александра Седнева на пост наставника клуба(рос.)

[8] «Днепр» возглавил Вячеслав Левчук(рос.)

[9] «Днепр» сообщил о расставании с Левчуком(рос.)

[10] Капов возглавил «Днепр». У специалиста нет тренерской лицензии PRO. Лукашов и Чайка войдут в тренерский штаб(рос.)

[11] Украинский специалист Сергей Литовченко возглавил «Днепр»(рос.)

[12] «Днепр» расторг контракт с Литовченко(рос.)

[13] «Очень неприятный момент для города, болельщиков и команды»(рос.)