Шариповський район
Шариповський район (рос. Шарыповский район) — адміністративна одиниця та муніципальне утворення в західній частині Красноярського краю. Адміністративний центр — місто Шарипово (до складу району не входить).
Шариповський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Шарыповский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Красноярський край | ||||
Утворений: | 2 червня 1940 року | ||||
Населення: | 14 067 | ||||
Площа: | 3764 км² | ||||
Густота населення: | 3,74 осіб/км² | ||||
Населені пункти, округи та поселення | |||||
Адміністративний центр: | місто Шарипово | ||||
Кількість міст: | Шарипово | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://shr24.ru/ |
Географія
Протяжність району з півдня на північ складає 110 кілометрів, зі сходу на захід - 75 кілометрів. Площа території - 3764 км².
Суміжні території:
- Північ: Боготольський район
- Схід: Назаровський та Ужурський райони Красноярського краю
- Південь: Республіка Хакасія
- Захід і північний захід: Кемеровська область.
Територією району протікає річка Урюп (притока Чулима) та її притоки Береш (де розташоване Березівське водосховище). Також тут розташовані озера Біле, Велике та Мале.
Історія
12 травня 1941 року в складі Хакаської автономної області був утворений Шариповський район з центром в селі Шарипово.
В 1947 році Шариповський район був переданий безпосередньо в підпорядкування Красноярського краю.
Економіка
В економіці району представлено в основному сільське господарство (вирощування зернових і м'ясо-молочне тваринництво).
Район є значним елементом паливно-енергетичного комплексу краю - тут діє велике вугледобувне підприємство ВАТ «Розріз Березовський-1» (4,9 млн т/рік), що є постачальником палива на Березівську ГРЕС.
Відомі особистості
У районі народився:
- Дубовий Володимир Миколайович (* 1968) — український художник.
Палеонтологія
За 5 км від Нікольська в Березівському вугільному розрізі [1] знайшли кістки найдавнішого стегозавра, жив 170-165 млн років тому (юрський період) [2], кістки середньоюрського ссавця (Батський ярус, 168,3-166,1 млн л. н.) з роду сінелевтерів (Sineleutherus), виділені в окремий вид Sineleutherus issedonicus [3], шарипової (Sharypovoia arimasporum), майопатагія (Maiopatagium sibiricum), представників родини арборахараміїд (Arboroharamiyidae) [4].
Примітки
- Новітня історія динозаврів // Красноярський робочий, 29 серпня 2003 року
- zhivyot-v-krasnoyarske Найдавніший стегозавр тепер «живе» в Красноярську
- A. O. Averianov, AV Lopatin and SA Krasnolutskii. // Doklady Biological Sciences : journal. — 2011. — No. 1. — P. 103-106. — DOI: .
- Сусіди динозаврів зверху: нові дерев'яні ссавці юрського періоду з Сибіру