Шарлатова цитадель

Король Офіра Амальрус відправив звістку королю Аквілонії Конану про те, що правитель Котху Страбонус вдерся до його володінь. Амальрус прохав у кіммерійця військової допомоги. Конан вийшов з п'ятитисячним військом на допомогу Амальрусу і потрапив у пастку, як виявилося Страбонус і Амальрус домовилися між собою. Об'єднане військо Котха і Офіра винищило аквілонский загін, а сам Конан потрапляє до полону і був доставлений до Шарлатової Цитаделі.

Вороги зажадали від Конана зректися престолу на користь принца Арпелло Пелійського, далекого родича поваленого Конаном колишнього короля Аквілонії Нумедідеса. Кіммерієць відповідає відмовою, маг Тзота-Ланті (справжній владика королівства Котх) замикає Конана в підземеллях своєї цитаделі і приковує короля до стіни. Один з чорних охоронців, якій впізнав у королі Аквілонії, колишнього морського розбійника Амру, намагається розправитися з варваром, але гине від укусу жахливої змії Сатхі, улюблениці Тзота-Ланті. Конан заволодіває ключами і зброєю охоронця і поспішає до виходу, але підступний євнух Шукелі закриває ґрати перед самим його носом. Проткнув євнуха мечем, Конан відправляється по наповненим дивовижними істотами підземеллям в пошуках виходу.

Йому вдається звільнити іншого в'язня, який виявляється могутнім чаклуном Пеліасом, старим суперником Тзота-Ланті. Пеліас змушує небіжчика Шукелі відкрити їм головні ґрати. Виявляється, що Тзот-Ланті, багато років тому полонив Пеліаса. Маг та король ведуть бесіду, під час якої Пеліас, говорить, що Тзот-Ланті є лише частково людиною, так як його мати могла завагітніти від демона. Потім маг показує Конану, що відбувається в Аквілонії. В королівстві Конана об'єднані війська Котху і Офіру тримають у облозі місто Шамар, населення столиці виганяє намісника Конана, графа Троцеро і запрошує на трон Арпелло Пелійського. Пеліас викликає величезного кажана, який переносить Конана до столиці, прямо на дах його палацу. Кіммерієць скидає Арпелло з даху, а населення розриває пелійців на шматки. Конан збирає військо і громить перевершуючу за чисельністю армію союзників під стінами Шамари. Амальрус і Старбонус гинуть у бою, Конан переслідує мага Тзота-Ланті і відрубує йому голову, але чарівник не вмирає. З неба атакує орел (перетворений Пеліас) і забирає голову Тзота-Ланті, приголомшений Конан спостерігає за тим як безголовий тулуб Тзота-Ланті біжить навздогін за орлом.

Хоч Пеліас йому і допоміг, але він не має більше бажання коли не будь його ще бачити.

• Конан — головний герой серії оповідань Говарда. За походженням варвар-кіммерієць, але на час подій вже король Аквілонії, най величезної з хайборійських держав;
• Тзот-Ланті — котхійський чаклун, який полонив Конана. Напівдемон;
• Пеліас — котхійський чаклун, суперник Тзок-Ланті, багато років утримувався їм у полоні;
• Амальрус — король Офіру. Підступно домовився з королем Котху Страбонусом проти свого союзника, аквілонського короля Конана;
• Старбонус — король Котху.

• Січневий номер журналу «Weird Tales», 1933
• «King Conan», Gnome Press, 1953
• «Conan the Usurper», Lancer Books, 1967
• «Conan of Cimmeria: Volume One» (1932—1933) (collection), Robert E. Howard, Wandering Star, 2003
• The Coming of Conan the Cimmerian (collection), Robert E. Howard, Del Rey, 2003

• Project Gutenberg online text
• • Synopsis, characters, locations, and publishing history
• Conan the Barbarian at AmratheLion.com
• Conan.com: The Official Website
• Текст оповідання (рос.)
• Шарлат // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
• Шарлатовий колір

• Mark Finn. Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard. — MonkeyBrain Books, 2006. — 400 с. — ISBN 9781932265217.