Шарлотта Купер

Шарлотта Купер Стеррі проти Бланш Біґлі-Гільярд в Істбурні

Народилася 22 вересня 1870 року в Ілінгу, Міддлсекс, Англія, була наймолодшою з шести дітей у родині[5]. Навчалася тенісу у Лаун-тенісному клубі Ілінгу (англ. Ealing Lawn Tennis Club). Серед її учителів був, зокрема, Гарольд Магоні.

У 1901 році вийшла заміж за Альфреда Стеррі, який певний час очолював Асоціацію лаун-тенісу. Народила двох дітей, сина Рекса (1903), який у 60-70-хх роках очолював Всеанглійський клуб лаун-тенісу і крокету, та доньку Ґвен, яка також була тенісисткою.

У віці 26 років втратила слух[6], а до кінця життя – майже повністю втратила й зір[5].

Померла 10 жовтня 1966 року у Геленсбугзі, Шотландія.

З 1893 по 1919 роки брала участь у 21 Вімблдонському турнірі, з яких 5 разів виборювала чемпіонський титул в одиночному розряді[7]. Першу перемогу в цьому турнірі Купер здобула в 1895 році, останню – у 1908 році у віці 37 років і досі залишається найстаршою чемпіонкою Вімблдону[6]. Перемогу 1908 року вона виборола, вже народивши двох дітей і є однією з лише чотирьох (на 2017 рік) матерів, які ставали чемпіонками Вімблдону[6]. Вона грала у восьми поспіль фіналах турніру (з 1895 по 1902 рр.)[7] і цей рекорд протримався до 1990 року, коли Мартіна Навратілова зіграла у дев'ятому поспіль фіналі Вімблдону[6].

Окрім індивідуальних поєдинків, Купер також грала і перемагала в парних турнірах, як жіночих, так і змішаних. Серед напарників на турнірах були, зокрема, Реджинальд Догерті, Гарольд Магоні та Доротея Дуґлас-Чемберс, у парі з якою вона дісталася парного фіналу Вімблдону у 1913 році[8].

Окрім Вімблдонського турніру, вона також брала участь в інших змаганнях, зокрема в чемпіонатах Всеанглійського клубу лаун-тенісу і крокету, де сім разів здобувала перемогу у змішаних парах (з 1894 по 1898, 1900, 1908), в чемпіонатах Ірландії, де також перемагала і в індивідуальних, і в парних змаганнях (зокрема 1895 перемога одночасно в індивідуальному змаганні та у змішаних і жіночих парах), чемпіонатах Шотландії, де перемогла у 1898 році[9], та інших.[5]

У 1900 році, коли вперше було дозволено змагатися жінкам, Шарлотта Купер взяла участь в Олімпіаді в Парижі, на якій вона здобула дві перемоги – у парі з Реджинальдом Догерті та індивідуальну, проти французької тенісистки Елен Прево[9], і стала першою олімпійською чемпіонкою з тенісу, та першою жінкою, яка стала індивідуальною олімпійською чемпіонкою (першою загалом чемпіонкою Олімпіади серед жінок на кілька місяців раніше стала Елен де Пуртале, у складі команди вітрильника[10]).

У 2013 році Шарлотту Купер Стері обрано до Зали слави тенісу[8].