Шаянська (мінеральна вода)

Історія шаянських вод пов'язана з віковою історією Мармароша, його столиці м.Хуст, Хустського Замку на вершині замкової гори, який охороняв дороги з Молдавії, Польщі, Трансільванії, так званий «соляний шлях» вивозу кам'яної солі з Солотвинських солекопалень ще в 892 році. Найширше історія мінеральних вод Мармароша відображена в монографії Sziladyi І. (1876). Хоча цілющі джерела Мармароша були відомі з прадавніх часів, згадки про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт.Вишково, колишньому «коронному місті», що знаходиться на відстані 20 км від м.Хуст, з'являються починаючи з 1753 року у працях ВеІ М., Platini, dr.Lenhossek M., Muller B. та Tognio L. Це джерела під назвами «Nyulas», «Kovacs», «Visk-vagegyi furdo», «Joros forras». Відомо, що тут в 1818 році на базі цих вуглекислих гідрокарбонатних залізистих мінеральних вод була заснована одна з найстаріших і відомих купалень Мармароської жупи «Замкова Купіль» у підніжжя Замкової гори (г. Варгедь, 991м).

На базі Шаянського родовища вуглекислих мінеральних вод в живописній місцевості Шаян, розташованій в Солотвинській западині Закарпатського прогину, оточеній невисокими горами з округлими вершинами — Великий (477 м), Середній (325 м) і Малий Шаян на курорті Шаян у 1952 році було відкрито санаторій «Шаян» на 150 місць. В умовах курорту для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, промивань кишечника та іншого порожнинного введення використовуються гідрокарбонатні натрієві води свердловин № 4, № 242 біля підніжжя г. В.Шаян. Хлоридно-гідрокарбонатна мінеральна вода св.№ 2 біля підніжжя г. М.Шаян, що однією із перших була рекомендована для лікування урологічних захворювань ще у 50-ті роки XX сторіччя, в тому числі корифеєм медицини Закарпаття професором А.Фединцем, в умовах курорту Шаян використовується тільки для питного лікування, а з 1999 року почала розливатись у пляшки. Розлив мінеральної води «Шаянська» зі св. № 242 розпочався ще в 1964 році.

• Вебсайт ТОВ «Шаянські мінеральні води»
• ВСЕ ПРО ЗАКАРПАТТЯ (Джерела мінеральних вод) (© 2001–2011 ГО «Панонія». Розробка — Ігор Деяк)