Швейцарські американці

Першим швейцарцем на території нинішньої території Сполучених Штатів був Теобальд (Дібольд) фон Ерлах (1541–1565).[2] Історія церкви амішів почалася з розколу в Швейцарії в рамках групи швейцарських та ельзасських анабаптистів у 1693 році на чолі з Якобом Амманом, вихідцем з Ерленбаха-ім-Зіменталь.

Наприкінці 18 і на початку 19 століть потік швейцарських фермерів утворив колонії, зокрема в Росії та Сполучених Штатах.

До 1820 року приблизно від 25 000 до 30 000 швейцарців увійшли до Британської Північної Америки. Більшість із них оселилися в регіонах сьогоднішньої Пенсільванії, а також Північної та Південної Кароліни. У наступні роки до 1860 року прибуло приблизно стільки ж швейцарців, які проживали в основному в штатах Середнього Заходу, таких як Огайо, Індіана, Іллінойс та Вісконсін. Приблизно 50 000 прибуло між 1860 і 1880 роками, близько 82 000 між 1881 і 1890 роками, і, за оцінками, ще 90 000 протягом наступних трьох десятиліть.

Незважаючи на те, що швейцарські поселення, такі як Хайленд (Іллінойс), Нью-Гларус (Вісконсін), Нью-Берн (Північна Кароліна), Груетлі (Теннессі) і Бернштадт (Кентуккі), виникали швидко, більшість швейцарців віддавали перевагу сільським поселенням на Середньому Заході та узбережжі Тихого океану, де особливо італійські швейцарці брали участь у культурі виноградарства Каліфорнії, або потім оселилися в більш промислових і міських регіонах, таких як Нью-Йорк, Філадельфія, Піттсбург, Чикаго, Сент-Луїс, Денвер або Сан-Франциско. Оскільки спосіб життя та політичні інститути Сполучених Штатів відповідали стандартам їхньої батьківщини, більшість швейцарців без проблем розпочали нове життя у своїй частині Нового Світу і прив’язалися до обох країн.[3]

Разом зі швейцарськими іммігрантами прийшли їхні традиції. Наприкінці 1800-х років прибуло достатня кількість швейцарців, які створили Swiss Vereins (Клуби) для забезпечення товариства та обміну звичаями та традиціями Heimat (Батьківщина). Прикладами клубів, створених у цей період, були William Tell Verein з Окленда та Helvetia Verein із Сакраменто, засновані в 1890-х роках. Набагато пізніше для збереження швейцарської традиції Швінгена (швейцарської боротьби) на тихоокеанському узбережжі Сполучених Штатів була створена Асоціація швейцарської боротьби західного узбережжя.

Про участь швейцарських іммігрантів у Громадянській війні Девід Фогельсангер пише: «Більше швейцарців брало участь у громадянській війні в США, ніж у будь-якому іншому іноземному конфлікті, крім битви при Маріньяно в 1515 році та російської кампанії Наполеона 1812 року».[4]

Імміграція з Швейцарії зменшилася після 1930 року через депресію та Другу світову війну, але до 1960 року прибуло ще 23 700 швейцарців, а потім з 1961 по 1990 рік – ще 29 100, багато з яких були професіоналами або працівниками американських філій швейцарських компаній, які пізніше повернулися до Швейцарії.[5]

• Історичне товариство Букового острова, історичне товариство в Південній Кароліні, присвячене збереженню історичного острова Бук, включаючи раннє швейцарське поселення на чолі з Джоном Тоблером.[11]
• Швейцарське історичне товариство графства Гранді, історичне товариство в окрузі Гранді, штат Теннессі, на місці колишньої швейцарської колонії Груетлі.[12]
• Історичне товариство Хайленда, історичне товариство з центром у Хайленді, штат Іллінойс, на місці одного з найстаріших швейцарських поселень у Сполучених Штатах. Він був заснований у 1831 році швейцарськими піонерами із Зурзее, Швейцарія.[13]
• Німецько-швейцарське генеалогічне товариство Оринджбурга, генеалогічне товариство, зосереджене на ранніх швейцарських та німецьких поселенцях Оранжбурга, Південна Кароліна.[14]
• Історичне товариство Санта-Клари Юти, історичне товариство, присвячене збереженню раннього швейцарського поселення в Юті.[15]
• Swiss American Historical Society – зосереджується на участі швейцарців та їхніх нащадків у житті Америки, аспектах швейцарських американських відносин та історії Швейцарії[16]
• Swiss Heritage Village & Museum – заснований у 1985 році, зараз це найбільший музей під відкритим небом у Північній Індіані. Він розташований у Берні, штат Індіана.[17]
• Швейцарська культурно-історична асоціація менонітів – складається з нащадків менонітів, які іммігрували до США з України в 1870-х роках.[18]
• Швейцарський центр Північної Америки включає широкий список швейцарських клубів.
• Нащадки швейцарських поселенців було засновано у 2019 році. Товариство вшановує спадщину та досягнення швейцарських чоловіків і жінок, які оселилися в Сполучених Штатах та їхніх попередніх Тринадцяти колоніях зі Швейцарії до 5 березня 1798 року, що знаменує собою кінець Старого Швейцарії. Конфедерація.[19]