Швертманніт
Швертманніт — мінерал, оксигідроксилсульфат заліза.
Швертманніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[1] |
IMA-номер | IMA1990-006 |
Хімічна формула | Fe³⁺₁₆(OH,SO₄)₁₂-₁₃O₁₆ * 10-₁₂H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 7.DE.15 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Тетрагональна сингонія |
Колір риси | жовтий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Удо Швертманнd[2] |
Швертманніт у Вікісховищі |
Етимологія та історія
Вперше був описаний за знахідкою у Фінляндії 1994 року і названий на честь Удо Швертманна (нар. 1927), ґрунтознавця з Мюнхенського технічного університету, Німеччина.[3]
Загальний опис
Хімічна формула Fe8O8(OH)6(SO4)·nH2O або Fe3+16O16(OH, SO4)12-13·10-12H2О. Це непрозорий мінерал із тетрагональною сингонією, який зазвичай буває у вигляді коричнево-жовтих вкраплень. Має твердість за шкалою Мооса 2,5 — 3,5 і густину 3,77 — 3,99 г/см³.
Швертманніт (який має зовнішній вигляд, подібний до «подушечки для голок») зазвичай утворюється в багатих залізом, кислотних сульфатних водах у діапазоні pH 2…4. Цей мінерал був вперше офіційно визнаний в якості нового мінерального виду за знахідкою у природному кислотно-сульфатному джерелі в Пюгясалмі (Пюгяярві), Фінляндія.[4] Відповідно, здебільшого повідомлялося про знахідки у вигляді помаранчевого осаду в річках і озерах, що утворюються під впливом кислотних шахтних вод.[5] Швертманніт також відомий, як один з основних мінералів в геохімії кислотно-сульфатних ґрунтів, пов'язаних з прибережними низовинами.[6]
Див. також
Примітки
- Mandarino J. A. New minerals recently approved by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — 1994. — Vol. 32. — P. 723–725. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/schwertmannite.pdf Mineral Handbook
- Bigham, JM, Carlson, L, Murad, E (1994) Schwertmannite, a new iron oxyhydroxysulfate from Pyhasalmi, Finland, and other localities. Mineral Mag 58, 641—664
- Bigham, JM, Schwertmann, U, Carlson, L, Murad, E (1996) Schwertmannite and the chemical modeling of iron in acid sulfate waters. Geochimica et Cosmochimica Acta 54, 2743—2758.
- Burton, ED, Bush, RT, Sullivan, LA (2007) Reductive transformation of iron and sulfur in schwertmannite-rich accumulations associated with acidified coastal lowlands. Geochimica et Cosmochimica Acta 71, 4456-4473