Шевченко Володимир Павлович (артист)

Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, акторський факультет (курс Крушельницького, 1962).

Працював усе життя в Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі ім. Шевченка (1962–1994) з перервою в Одеському державному українському музично-драматичному театрі (1974).

Актор широкого творчого діапазону, який володів даром внутрішнього і зовнішнього перевтілення, яскравою фантазією. Індивідуальність актора вирізнялася тонкістю психологічного малюнка, глибоким аналізом ролей, сміливістю і винахідливістю прийомів, тонким почуттям гумору. Мав хист до малювання, грав на баяні.

Найкращі ролі: Назар («Марина» М.Зарудного), Остап («Тарас Бульба» за М.Гоголем), Семен («Дай серцю волю-заведе в неволю» М.Кропивницького), Василь Безродний («Лимерівна» П.Мирного), Полушкін («Не стріляйте в білих лебедів» Б.Васильєва), Цар («Віщі сни прометея» В.Канівця), Федір «Материнська доля» («Мати-наймичка») за Т.Шевченком), Окоп («Ханума» А.Цагарелі), Чуприна («Тил» М.Зарудного), Винокур («Майська ніч» М.Старицького), Бризгалов («Кафедра» В.Врублевської), Тев'є («П'ять діамантів Тев'є-молочника» за Шолом-Алейхемом), Борис Тимофійович («Леді Макбет Мценського уїзду» Лєскова), Батько («З коханням не жартують» П.Кальдерона), Дяк («Маруся Чурай» Л.Костенко) та багато інших.

• У 1962—1984 рр. був одружений з Кушковою-Шевченко Лідією Степанівною, народною артисткою України.
• Діти: Шевченко Сергій, 1962 р.н. і Шевченко Віктор, 1976 р.н.

• Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка. Історія в обличчях

• Шевченко Володимир Павлович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 872.