Шерпа (народ)

Шерпа, або шерпи[1] (тиб. ཤར་པ — шаркхомбо — «східний народ») — народ, що мешкає в Східному Непалі, поблизу гори Джомолунгма, а також в Індії й Тибеті.

Шерпа ཤར་པ
Непальський шерпа
Кількість	150 тис.
Ареал	Непал  Індія  КНР
Близькі до:	Тибетці, джирели
Мова	Шерпа
Релігія	Переважно ламаїзм, також індуїзм, бон, християнство

1975 року чисельність становила близько 25 тис. осіб у Непалі та стільки ж — в Індіії[2], а 2001, за оцінкою уряду Непалу, було зареєстровано 154 622 представники цього народу. З них майже 93 % — буддисти, 6,26 % — індуїсти, 0,63 % — християни і 0,20 % сповідають Бон. Мова народу — шерпа, що належить до тибето-бірманських мов.

Шерпа — нащадки тибетців, що переселилися на південь від Головного Гімалайського хребта 300—400 років тому.

Діяльність шерпів у Непалі полягає в рільництві (картопля, овес), тваринництві, особливо, у розведенні яків; у минулому вони були посередниками в торгівлі між Непалом і Тибетом. В Індії значна роль у торгівлі ще зберігається. Також шерпа часто беруть участь у сходженнях на гірські вершини як носильники та провідники, через що термін «шерп» іноді вживають щодо всіх гімалайських провідників, попри їх етнічну належність.