Шестикутник Сатурна

Шестикутник Сатурна — це постійне велетенське утворення з хмар навколо Північного полюса Сатурна.

Сатурн — Шестикутник на Північному полюсі та воронка, а також кільця (2-е квітня, 2014).

Загальний опис

Шестикутник Сатурна знаходиться на широті приблизно 78°N.[1][2][3] Сторони шестикутника завдовжки 13800 км, що більше ніж діаметр Землі[4]. Він обертається з періодом 10 г 39 хв 24 с, з таким же періодом Сатурн випромінює радіосигнали з своєї внутрішності.[5] Шестикутник не зсувається по довготі, як це відбувається з іншими хмарами в атмосфері Сатурна.[6]

На південному полюсі Сатурна, згідно зі спостереженнями з телескопа Габбла, такого шестикутника немає[7]. Однак, прямо над полюсами (як над Південним, так і над Північним, всередині шестикутника) є воронка.

Пояснення феномена

Вчені з Оксфордського університету змогли в лабораторних умовах змоделювати виникнення подібного шестикутника. Щоб з'ясувати, як виникає такеення, дослідники поставили на стіл, що обертається, 30-літрову ємність з водою. Вона моделювала атмосферу Сатурна та її звичайне обертання. Усередині вчені помістили маленькі кільця, що обертаються швидше за ємність. Це генерувало мініатюрні вихори та струмені, які експериментатори зробили видимими за допомогою зеленої фарби. Чим швидше оберталося кільце, тим більшими ставали вихори, змушуючи прилеглий потік відхилятися від кругової форми. Таким чином вченим вдалося отримати різні фігури — овали, трикутники, квадрати і шестикутник.

Вчені порівняли дані досвіду з тим, що відбувається на Сатурні і висунули припущення, що в його високих північних широтах окремі струменеві течії розігнані саме до тієї швидкості, при якій формується щось на зразок стійкої хвилі — планетарний шестикутник. І хоча дослідження не розкрило походження подібних течій, воно показало, чому вся система стабільно існує[8]..

Галерея

Анімація

Примітки

  1. Godfrey, D. A. (1988). A hexagonal feature around Saturn's North Pole. Icarus 76 (2): 335. Bibcode:1988Icar...76..335G. doi:10.1016/0019-1035(88)90075-9.
  2. Sánchez-Lavega, A.; Lecacheux, J.; Colas, F.; Laques, P. (16 квітня 1993). Ground-based observations of Saturn's north polar SPOT and hexagon. Science (American Association for the Advancement of Science) 260 (5106): 329–32. Bibcode:1993Sci...260..329S. PMID 17838249. doi:10.1126/science.260.5106.329.
  3. Overbye, Dennis (6 серпня 2014). Storm Chasing on Saturn. New York Times. Процитовано 6 серпня 2014.
  4. New images show Saturn's weird hexagon cloud. MSNBC. 12 грудня 2009. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 5 грудня 2013.
  5. Godfrey, D. A. (March 9, 1990). The Rotation Period of Saturn's Polar Hexagon. Science 247 (4947): 1206–1208. Bibcode:1990Sci...247.1206G. PMID 17809277. doi:10.1126/science.247.4947.1206.
  6. Baines, Kevin H. та ін. (December 2009). Saturn's north polar cyclone and hexagon at depth revealed by Cassini/VIMS. Planetary and Space Science 57 (14–15): 1671–1681. Bibcode:2009P&SS...57.1671B. doi:10.1016/j.pss.2009.06.026.
  7. Sánchez-Lavega, A.; Pérez-Hoyos, S.; French, R. G. (October 8, 2002). Hubble Space Telescope Observations of the Atmospheric Dynamics in Saturn's South Pole from 1997 to 2002. American Astronomical Society. Bibcode:2002DPS....34.1307S. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 5 грудня 2013.
  8. Ana Barbosa, Peter Read, Robin Wordsworth, Tara Saltera, Y. Hiro Yamazaki. A laboratory model of Saturn’s North Polar Hexagon // Icarus. — 2 апреля 2010. — Vol. 206,  2. — С. 755—763. ISSN 0019-1035.
  9. Staff (23 грудня 2013). Cassini Sees Saturn and Moons in Holiday Dress. NASA. Процитовано 26 грудня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.