Шизотимія

Шизотимія — це темпераментний, не пов'язаний із шизофренією стан, що нагадує поєднання циклотимії з біполярним розладом. Шизотиміки мають серйозні труднощі з суб'єктивним вираженням власних емоцій. Їм притаманний високий ступень інтроверсії, завдяки прагненню звільнитись від суспільних відносин у цілому; проте, деякі люди з такою характеристикою в змозі досягти нормального рівня суспільних відносин та просто запобігати  вираженню емоцій у деяких ситуаціях. Як своєрідний темперамент шизотимічні риси особистості, як вважається, є більш або менш вродженими, а не результатом соціалізації.

Шизотимия була запропонована Ернстом Кречмером при обстеженні типів статури хворих на шизофренію. Термін «шизотимия» використовувався для пояснення шизофренічних і маніакально-депресивних форм психозу (наприклад, біполярного розладу), які пов'язані з їх власним унікальним темпераментом.[1]

Посилання
  • Eysenck HJ (December 1950). Cyclothymia and schizothymia as a dimension of personality. I. Historical review. Journal of Personality 19 (2). с. 123–52. PMID 14814596. doi:10.1111/j.1467-6494.1950.tb01092.x.
  • Häfner H (1988). What is schizophrenia? Changing perspectives in epidemiology. European Archives of Psychiatry and Neurological Sciences 238 (2). с. 63–72. PMID 3061822.

Примітки
  1. Green, Bradley (19 липня 2017). Schizothymia. Encyclopedia of Personality and Individual Differences. doi:10.1007/978-3-319-28099-8_945-1. Процитовано 23 грудня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.