Шишко Костянтин Тимофійович
Кость Шишко | ||||
---|---|---|---|---|
Кость Шишко | ||||
Ім'я при народженні | Шишко Костянтин | |||
Псевдо | Кость Шишко | |||
Народився |
24 травня 1940 с. Обенижі, Турійського району, Волинської області | |||
Помер |
24 січня 2002 (61 рік) м. Луцьк | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, художник | |||
Мова творів | українська | |||
|
Шишко Костянтин Михайлович (* 1940, Луцьк — † 2002, Луцьк) — український поет, художник.
Біографія
Кость Шишко народився 24 травня 1940 року.
Навчався у Луцькій загальноосвітній школі № 2.
Закінчив Луцький державний педінституті ім. Лесі Українки.
Працював інструктором у Волинському обкомі комсомолу.
Поет-шістдесятник на повен голос заявив, що ми, українці, – «…не підпільна організація, ми – Нація!». За такі публічні висловлювання радянська репресивна комуністична система зламала поетові життя. У 1965 році під час сумнозвісного Луцького процесу над політв’язнями Валентином Морозом та Дмитром Іващенком (викладачами Луцького державного педінституті ім. Лесі Українки) він потрапив у число неблагодійних. Кость проходив по цій справі як свідок і співучасник. Поета арештували на весіллі у друзів. Його виключили з партії, звільнили з роботи. А головне – не давали публікуватись. Та славний волинянин не зневірився, жив скромно, але чесно.
Саме в період страшних випробувань його покинула дружина. Згодом він зазначав, що в цій драматичній історії є свій позитив: «Я отримав творчу свободу, можливість писати вільно, не озираючись на «компетентні органи», не зважаючи на недолугі смаки.
Кость Шишко лишив велику поетичну спадщину. У його творчому доробку вінки сонетів, поеми, гумористичні твори. Багато з них стараннями друзів ще у радянський період побачили світ у самодруківських виданнях. Згодом, після проголошення Україною незалежності, появились збірки «Сльоза олії золота», «Вибрані вірші», «Вогонь», «Пісня дощу» (2001). У 2010 році у видавництві "Волинська обласна друкарня" (Луцьк) побачила світ книга "Писанки".
Помер 24 січня 2002 року. Похований у Луцьку. Ніхто не ридав над домовиною поета: він не мав ні дружини, ні дітей, ні родини. Хоронили його друзі у погожий зимовий день. Сміялося Сонечко, а Муза, богиня Поезії, мовчки взяла його в свої обійми…
У 2010 р., до 70-річчя з дня народження Кості Шишка, у Луцьку біля ЗОШ № 2, де навчався поет, було закладено сквер імені Шишка.
Бібліографія
Твори
- Епупея (1992)
- Сльоза олії золота (1997)
- Сонети (1997)
- Вибрані вірші, Вогонь, Пісня дощу (2001)
- Писанки (2010)
Література
- Назарук І. Система не зламала душу поета. Газ. Волинь, 27 березня 2012 р., с. 10.
- Шишко Костянтин. Галерея Мистецтв. Бібліотека творів
- Назарук І. Особливості інтимної лірики Костя Шишка / Ірина Назарук // Актуальні проблеми слов"янської філології. Серія: лінгвістика і літературознавство: міжвуз. зб. наук. ст.; (гол. ред. В.А.Зарва). — Бердянськ: БДПУ, 2013. — Вип.ХХVII. — Ч. 2. — С. 128 — 135.
- Назарук І. Екзистенційні мотиви поетичного доробку Костя Шишка / Ірина Назарук // Вісник Черкаського університету. Серія "Філологічні науки". — Вип. №30 (363). — Черкаси, 2015. — С. 58 — 63.
- Навроцька Зоя. Поета арештували на весіллі у друзів. Газ. "Волинь", 23 травня 2019 р.