Шкляревський Георгій Якович

Георгій Якович Шкляревський радянський і український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв України (2002).

Георгій Якович Шкляревський
Дата народження 6 грудня 1937(1937-12-06) (84 роки)
Місце народження Вінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія режисер-документаліст
Напрям документалістика
Нагороди

Біографічні відомості

Народився 6 грудня 1937(19371206) у Вінниці в родині службовця.

Закінчив Львівський державний медичний інститут (1960) і Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1967).

Працював у Львівському медінституті.

З 1967 р. — режисер «Укркінохроніки».

З 1998 р. викладає у Національному університеті культури і мистецтв.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Створив стрічки:

  • «Мода, смаки, час» (1968, у співавт.),
  • «Основні напрямки в механізації сільського господарства» (1969, авт. тексту),
  • «Бригадир Андрій Семенюк» (1970),
  • «Довгожителі в СРСР» (1971),
  • «Обличчям до вогню» (1971, диплом Всесоюзного кінофестивалю, 1971, Горький),
  • «Альма-матір» (1971),
  • «Молодь України» (1972),
  • «Людина і море» (1973),
  • «Товариш Артем» (1974),
  • «Ми були тоді молоді» (1974, співавт. сцен.),
  • «Такий характер» (1975),
  • «Франція: дороги побратимства» (1976),
  • «Ефект творчості» (1977),
  • «Слово про хліб» (1978, Диплом і Перша премія VI Всесоюзного кінофестивалю сільськогосподарських фільмів у Новосибірську, 1978; Диплом XII Всесоюзного кінофестивалю в Ашхабаді, 1979),
  • «Фестиваль дружби» (1980),
  • «Тобі заповідаю» (1981),
  • «На порозі» (1982),
  • «Я йшов на вірну смерть» (1989),
  • «Поки ще живемо»,
  • «Мі-кро-фон!» (1988, співавт. сцен.; Приз ФІПРЕССІ в Оберхаузені, 1989; Головний приз у Фрайбурзі, 1990; Диплом кінофестивалю, Швеція),
  • «Тінь саркофагу» (1989, Приз німецьких профспілок в Оберхаузені, 1990),
  • «Таємничий діагноз» (1990),
  • «Щаблі демократії» (1992),
  • «Зона тривоги нашої»,
  • «Чорнобиль — роки і долі» (1996, авт. сцен.),
  • «Зона — десять років відчуження» (1996, Головний приз Міжнародного кінофестивалю «Оксамитовий сезон») та ін.

Як режисер брав участь у створенні сюжетів для програми «Телеманія» на каналі «1+1» та програми «Ноєв ковчег».

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.171.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.