Школа медіаосвіти на Кінбурні

Школа медіаосвіти на Кінбурні — український авторський культурно-освітній проєкт з медіаосвіти професора Ганни Онкович. Діяльність проєкту відбувається на Кінбурнському півострові.

Д.п.н., проф. Онкович Ганна Володимирівна — організатор і лідер Школи медіаосвіти на Кінбурні

Історія

Проєкт діє з 2005 року.[1][перевірити]

Ідея систематично продовжувати науково-орієнтоване спілкування виникла в лютому 2015 року в рамках конференції «Мова і культура», коли представники наукової школи Г. В. Онкович зібралися для обговорення розвитку перспектив медіаосвіти в українській вищій школі. На той час значна частина учасників Школи медіаосвіти на Кінбурні захистили кандидатські дисертації з медіаосвітньої проблематики, з проблем вищої школи й успішно реалізовували свої ідеї у навчальному процесі.[2][ангажоване джерело][1][перевірити]

З 2015 р. «Школа медіаосвіти на Кінбурні» також опікується Покровською загальноосвітньою школою (директор Васильєва О. Л., с. Покровка, Кінбурн).[3][ангажоване джерело] У 2015—2018 рр. тут проведені тренінги та майстер-класи для вчителів Покровської ЗОШ із впровадження новітніх технологій навчання STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics), консультації з блоково-тематичного планування навчальних тижнів.[джерело?] Педагоги Покровської ЗОШ мають мають новітні розробки учасників реально-віртуальної Школи медіаосвіти на Кінбурні.[джерело?]

Влітку 2019 року учасниками Школи медіаосвіти на Кінбурні було проведено перші Професорські читання у сільській школі, в яких взяли участь професори В.С.Білецький (Харків), А.Г.Михайлик (Миколаїв), Г.В.Онкович (Київ), доценти Наталя Духаніна і Артем Онкович з Києва, кандидат наук Юрій Масловський із Харкова, викладач Олександр Саприкін із Києва, а також учителі сільської школи.[джерело?]

Міжнародна діяльність

20—23 жовтня 2014 року в Дубровнику (Хорватія) відбулася Друга міжнародна конференція медіаграмотності (ECIL). У конференції взяли участь представники понад 50 країн, найбільша їх кількість була зі США — 41 особа, 15 країн було представлено одним учасником. Від України в Дубровнику було два учасники — Олена Каліцева, Аспірантка Інституту вищої освіти, викладач з Миколаєва, активна учасниця школи медіаграмотності на Кінбурні, і Ганна Онкович. Доповідь Ганни Онкович з медіадидактики вищої школи була опублікована у журналі англ. «Communications in Computer and Information Science» європейського видавництва Springer.[2][ангажоване джерело]. Учасники Школи - нині кандидати наук, доценти відомих українських університетів К.Балабанова, Н.Духаніна, І.Сахневич, А.Онкович, І. Чемерис, О.Янишин та ін.- беруть активну участь у міжнародних і всеукраїнських конференціях, друкуються у відомих наукових виданнях[4][відсутнє в джерелі][опосередковано].

Визнання
  • За рейтингом всеукраїнського громадсько-політичного тижневика «Освіта» Г. В. Онкович була визнана кращим освітянином 2015 року — лауреатом відзнаки «Засвіти вогонь» — за заснування та ефективне втілення у життя інноваційного проєкту «Школа медіаосвіти на Кінбурні».[5][6]

Примітки
  1. Тетяна Борко, Уроки Школи медіаосвіти на Кінбурні // Культура і життя. - 12 жовтня 2018. - № 41. - С. 10-11.
  2. Ганна Онкович, Медиашкола на Кинбурне(рос.) (дзеркало) // Медиаобразование. Media Education: рос. журн. истории, теории и практики медиапедагогики. — 2015. — № 3. — С.55-64.
  3. Ганна Онкович, «Медіашкола на Кінбурні» — авторський культурно-освітній проєкт // Соціальні комунікації: теорія і практика: наук. журн./ наук. і літ. ред. Г. Я. Холод; наук. ред. О. М. Холод. — Київ, 2016. — Т.3. — С.118-122.
  4. https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=search_authors&hl=ru&mauthors=label:медіаосвіта
  5. Олена Анатоліївна Щербакова, Онкович Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор. До 70-річчя від дня народження // НАПН України, Ін-т вищ. освіти, від. теорії та методології гуманітар. освіти ; упоряд. і наук. ред. О. А. Щербакова. — К. : Видавн. дім Дмитра Бураго, 2015. — 232 с.
  6. Кращі освітяни 2015 року (перелік номінантів) // Освіта: всеукр. громад.-політ. тижневик. – 2016. – 6–13 січ. (№ 1/2). – С. 9. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.

Джерела і література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.