Школьний Олег Андрійович
Оле́г Андрі́йович Шко́льний — український військовик, сержант 25-го ОМПБ «Київська Русь» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Школьний Олег Андрійович | |
---|---|
Сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
19 квітня 1990 Старостинці, Погребищенський район |
Смерть |
28 серпня 2014 (24 роки) Комісарівка |
Поховання | Погребищенський район |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Сухопутні війська |
Формування | «Київська Русь» |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Здобув середню освіту, навчався в Київському вищому професійному училищі будівництва і архітектури, столяр-будівельник. В 2010—2012 роках проходив строкову військову службу в прикордонних військах на кордоні з Молдовою, по тому — за контрактом. Після звільнення з армії працював на ДП «Антонов». Проживав у Києві.
Під час часткової мобілізації — доброволець. Розвідник, 25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь».
28 серпня 2014-го біля Комісарівки військовики зробили коридор для вивезення поранених бійців Нацгвардії. Події розвивалися згідно розробленого плану, однак в останню мить терористи почали обстріл з гранатометів. Олег Школьний йшов останнім, прикриваючи групу, смертельно поранений осколком у голову. Тоді ж загинув Юрій Яценко.
Похований в Старостинцях 31 серпня 2014 року. Вдома лишилися батьки та рідні.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).[1]
Примітки
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
- Школьний Олег Андрійович
- У день загибелі Олега його мамі телефонували російські бойовики з телефону сина
- Щоб помститись за свого брата, зі шпиталю Володимир рветься на війну