Шочипала

Шочипала (Xochipala) — невелике археологічне городище в мексиканському штаті Герреро, назва якого асоціюється, не завжди правильно, зі стилем фігурок і кераміки формаційного періоду.[1] Шочипала разом з низкою сусідніх городищ іноді виділяється в окрему археологічну культуру Мескала.

Розташування Щочипали серед інших археологічних городищ формаційного періоду.

Городище

Археологічна зона Органера-Шочипала (Organera Xochipala) отримала назву від сусіднього села Шочипала (Xoxhipala) та місцевого кактуса Stenocereus thurberi. На відміну від добре відомих статуеток і кам'яних чаш у стилі Шочипала, які відносяться до формаційного (докласичного) періоду від 1500 до 200 до н. е., городище відноситься до класичного і посткласичного періодів, від 200 р. до н. е. доо 1400 р. н. е.[2] У середині 20 ст. городище було розграбовано, з нього було викрадено близько 20 тис. предметів.[3]

Городище Шочипала цікаве тим, що на ньому виявлено арку з виступами — архітектурний винахід, зазвичай приписуваний культурі майя. Залишається спірним питання, чи є арка в Герреро запозиченням у майя, чи незалежним місцевим винаходом.

Фігурки формаційного періоду
Дві фігурки формаційного періоду, 13 — 10 ст. до н. е. (?)
Фігурка жінки — гравчині в м'яч, 10 — 9 ст до н. е.[4] або 15 — 10 ст до н. е.[5].

Стиль Шочипала представлений одними з найбільш ранніх і найбільш натуралістичних статуеток Месоамерики,[6] а також низкою чаш, майстерно вирізаних з дуже твердої кам'яної породи.[7]

Першу з фігурок, віднесених пізніше до стилю Шочипала, придбав у Герреро 1897 року Вільям Найвен, який продав її музею археології та етнології Пібоді в 1903 році. На жаль, досі жодної фігурки стилю Шочипала не було виявлено в археологічних розкопках — всі відомі статуетки походять від колекціонерів і продавців старожитностей.[8] Найраніша зі статуеток датується 15 ст. до н. е.[9] однак, оскільки походження статуетки невідоме, датування засноване на стилістичних і композиційних характеристиках.

Для досягнення реалізму в зображенні багато з фігурок спочатку виготовлялися оголеними, а потім на них накладався глиняний одяг.[10] Передбачається, що фігурки, знайдені оголеними, мали одяг з недовговічного матеріалу.[11]

Питання про походження культури

В книзі 1972 року Карло Гай (Carlo Gay) ототожнив фігурки стилю Шочипала з ранньою культурою на березі Мексиканської затоки, яка була попередницею ольмеків.[12] На думку Гая, натуралістичний стиль «рання Шочипала» протягом століть перетворився на стилізовані зображення «пізньої Шочипали», які, в свою чергу, з часом перетворилися на майже абстрактне і хитромудре ольмецьке мистецтво.[13]

Більшість дослідників, однак, категорично не згодні з думкою Гая про «схожість» між фігурками Шочипали і ольмецьким мистецтвом.[14] Девід Ґроув вважає, що деякі дрібні особливості ольмецького мистецтва дійсно зустрічаються в мистецтві «середньої Шочипали» і на кам'яних чашах, однак ці особливості не зустрічаються у власне шочипальському мистецтві.[15] Майкл Коу, з іншого боку, вважає, що у фігурках і чашах з Шочипали «немає нічого, що б могло стати основою для ольмецького стилю».[16]

Девід Ґроув вважає, що на найраніші фігурки вплинула «вже розвинена і складна керамічна традиція півночі Південної Америки», з чим згодні багато інших археологів[хто?].

Примітки
  1. Griffin (1985). p. 213.
  2. Р. М. Рейна-Роблес (Rosa María Reyna-Robles, 2003) установила датування. Пул (Pool, p. 306) пише: «Археологічні розкопки не змогли виявити раннього (ольмецького) горизонту в Шочипалі».
  3. Rosa María Reyna-Robles (website).
  4. Музей мистецтва Снайт
  5. Parsons et al., p. 176.
  6. Griffin, p. 309. Parsons, p. 176.
  7. Griffin (1985), p. 216. Parsons et al. (p. 176).
  8. Griffin, p. 303.
  9. Miller (p. 32).
  10. Griffin, p. 306.
  11. Miller, p. 32.
  12. Carlo Gay, Xochipala: The Beginnings of Olmec Art.
  13. Griffin, p. 306 & 309.
  14. Pool, p. 57. Trigger, p. 154.
  15. Grove.
  16. Coe, p. 81.

Література
  • Coe, Michael (1989) «The Olmec heartland: evolution of ideology», Regional Perspectives on the Olmec, Robert Sharer, ed., Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-36332-7.
  • Evans, Susan Toby. Ancient Mexico & Central America: Archaeology and Culture History. — London : Thames & Hudson, 2004. — ISBN 0-500-28440-7.
  • Gay, Carlo T. E. (1972) Xochipala: The Beginnings of Olmec Art, Princeton University Press, ISBN 978-0-691-03877-3.
  • Griffin, Gillett (1972) «Xochipala: The earliest great art style in Mexico», Proceedings, American Philosophical Society, vol. 116, no. 4, pp. 301—309.
  • Griffin, Gillett (1985) «Olmec Forms and Materials Found in Central Guerrero»,The Olmec & Their Neighbors, Michael D. Coe, ed, Dumbarton Oaks, ISBN 978-0-88402-098-1.
  • Grove, David C. (1973) «Reviewed works: Chalcacingo by Carlo T. E. Gay and Xochipala: The Beginnings of Olmec Art by Carlo T. E. Gay», American Anthropologist, New Series, v. 75, n. 4 (Aug., 1973), pp. 1138—1140.
  • Miller, Mary Ellen. The Art of Mesoamerica: From Olmec to Aztec. — 3rd. — London : Thames & Hudson, 2001. — (World of Art series) — ISBN 0-500-20345-8.
  • Parsons, Lee A., John B. Carlson, Peter David Joralemon (1989) The Face of Ancient America: The Wally and Brenda Zollman Collection of Precolumbia Art, Indiana University Press, ISBN 978-0-936260-24-2.
  • Pool, Christopher A. Olmec Archaeology and Early Mesoamerica. — Cambridge and New York : Cambridge University Press, 2007. — (Cambridge World Archaeology) — ISBN 978-0-521-78882-3.
  • Reyna-Robles, Rosa Maria (2003) La Organera-Xochipala: Un sitio del Epiclásico en la Región Mezcala de Guerrero, Instituto Nacional de Antropologia E Historia.
  • Reyna-Robles, Rosa Maria «La Organera-Xochipala, Guerrero», Arqueologia Mexicana Instituto Nacional de Antropologia E Historia, accessed January 2009.
  • Trigger, Bruce G. Wilcomb E. Washburn, Frank Salomon, Richard E. W. Adams, Stuart B. Schwartz, Murdo J. MacLeod (1996) The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas, ISBN 978-0-521-34440-1.
  • P Schmidt Schoenberg (1990) Arqueologıa de Xochipala, Guerrero, Universidad Nacional Autonoma de Mexico, Mexico.
  • Rosa Maria Reyna-Robles (2006) La Cultura Arqueologica Mezcala, Instituto Nacional de Antropologia e Historia, ISBN 978-968-03-0181-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.