Шпатель (медицина)
Медичний шпатель (шпатель[1]) — тонкий, з обох боків заокругленй предмет; використовується лікарями різних спеціальностей.
Види
Отоларингологами для огляду горла хворого чи забору біологічного матеріалу з порожнини рота.
Педіатрами для огляду ротової порожнини та зіву.
Нейрохірургами при операціях на головному мозку.
Стоматологами як допоміжний інструмент при огляді, роботі зі стоматматеріалами; зубними техніками — робочий інструмент при формуванні.
Зазвичай такі шпателі виготовлені з дерева, пластику або металу. Пластикові та дерев'яні шпателі одноразові і не рекомендується застосовувати їх наступного разу. Шпателі використовуються у медичній практиці для фіксації язика при огляді глотки або гортані. Для відведення щік, губ і для замішування цементних пломб використовуються стоматологічні шпателі.
У хімічних лабораторіях застосовують лабораторні шпателі: набирання речовин, зіскоблювання осадів.
Скляні мікробіологічні шпателі використовують для розподілу культур мікроорганізмів по живильному середовищу для їх виокремлення і/або ідентифікації.
Див. також
Джерела
- Хірургія: в 2-х т. Т. 1. Загальна хірургія з основними видами хірургічної патології. Лікування хворого в хірургічному стаціонарі: підручник / Р. О. Сабадишин, В. О. Рижковський, О. В. Маркович, [та ін.]. — Вінниця: Нова Книга, 2018. — 784 с. ISBN 978-966-382-705-6 (С.233, 235, 241—242)