Глотка

Гло́тка, про́лиг[1], горлянка[1] (лат. pharynx, гр. φάρυγξ) — лійкуватий канал завдовжки 11—12 см, звернений розширеною частиною краніально й сплющений у дорсовентральному напрямку. Зовнішня частина глотки зрощена з основою черепа. На рівні межі 6 й 7 шийних хребців глотка (пролиг) переходить у стравохід.[2] У дорослої людини глотка вдвоє довша від рота. У глотці перехрещуються шляхи повітря та їжі.

Ділення глотки на носоглотку, ротоглотку, гортаноглотку

У порожнині глотки виділяють три частини: носову, ротову й гортанну (відповідно: носоглотка або носопролиг[3] чи носогорло[4]; ротоглотка чи ротогорло[4]; гортаноглотка чи гортаногорло[4]). Спереду носогорло сполучається з носовою порожниною через хоани, ротогорло з порожниною рота сполучається зівом, гортаногорло гортанним отвором сполучається з гортанню. Задня стінка глотки відділена від передньої поверхні хребта прошарком рихлої сполучної тканини, тому глотка рухлива. На рівні хоан на бічних стінках носоглотки з обох боків містяться глоткові отвори слухових (Євстахієвих) труб, крізь котрі порожнина середнього вуха сполучається з довкіллям. Поблизу цього отвору (між ним і піднебінною занавіскою) містяться трубні мигдалики. На межі між верхньою і задніми стінками глотки розташовується непарний глотковий мигдалик. Стінка глотки складається з 3 шарів: зовнішня оболонка побудована із сполучної тканини, м'язова оболонка (5 м'язів та сполучнотканинних отворів — швів), слизова оболонка (є продовженням слизової оболонки носа та рота, вкрита багатошаровим війчастим епітелієм)

Функції

У ротовій частині глотки перехрещуються дихальний і травний шляхи. З порожнини носа повітря проходить через хоани в гортань. При цьому м'яке піднебіння опускається, а надгортанник піднімається. М'язи глотки послідовно скорочуються і проштовхують їжу у стравохід.

Посилання
  1. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  2. Неттер Ф. (переклад Цегельского А.А.) (2004). Атлас анатомії людини. Льві: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
  3. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  4. Шегедин, М. Б. et al. (2011). Медсестринство в оториноларингології: Навчальний посібник (українською). Нова книга. ISBN 978-966-382-334-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.