Шпитковський Іван-Юліян Владиславович

Іва́н-Юліан (Юліан) Владисла́вович Шпитко́вський (16 травня 1880(18800516), с. Джурин, нині Чортківський район — 9 лютого 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини (праця «„Гайдамаки“ Т. Шевченка, як пам'ятка Коліївщини», 1915), а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.

Життєпис

Народився 16[1] травня 1880 року в с. Джурин, нині Чортківський район.

Брат — Олександр-Станіслав Шпитковський

У 1897—1903 роках навчався в Бучацькій та Бережанській державних гімназіях.[2]. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював вчителем в гімназіях з німецької, польською та українською мовами навчання у Львові, Коломиї та Перемишлі.

Старши́на УГА, учасник спільних бойових дій ЗУНР та УНР . У 1919 році потрапив у «чотирикутник смерті» (тут — Трикутник смерті — помилково — див.карту) . Потрапив у полон, звідки його вивела місцева дівчинка.

Помер у Львові , похований на 31 полі Личаківського цвинтаря.

Примітки
  1. Мельничук Б., Головин Б. Шпитковський Іван-Юліян Владиславович… — С. 649.
  2. Мазурак Я. Бережанщина літературна… — С. 170.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.