Шрейберзит

Шрейберзит (рос. шрейберзит; англ. schreibersite; нім. Schreibersit m) мінерал, фосфід заліза, нікелю і кобальту координаційної будови.

Шрейберзит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула (Fe,Ni,Cr)₃P
Nickel-Strunz 10 1.BD.05[2]
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[3]
Просторова група space group I-4d[3]
Інші характеристики
Названо на честь Карл Франц Антон фон Шрайберс[2]
 Шрейберзит у Вікісховищі

Названий за прізвищем австрійського мінералога К. Шрайберса, W.K.Haidinger, 1847.

Синоніми: залізо блискуче, залізо фосфорно-нікелеве, ламприт, партчит, рабдит, шрейберсит.

Опис

Хімічна формула:

  • 1. За Є. К. Лазаренком, К.Фреєм та «Fleischer's Glossary» (2004): (Fe, Ni)3P.
  • 2. За Г.Штрюбелем, З. Х. Ціммером: (Fe, Ni, Со)3P.

Містить (%): Fe — 55,5 %; Ni — 29,1; P — 15,4. Домішки: Co, Cu, Cr, Mg.

Сингонія тетрагональна. Тетрагонально-скаленоедричний вид. Форми виділення: рідкісні таблитчасті та голчасті кристали, зерна і округлі краплеподібні кристали, аґреґати, вкрапленість. Густина 6,9-7,3. Тв. 6,75-7,25. Колір срібно-білий до олов'яно-білого з латунно-жовтою або коричневою мінливістю (грою кольорів). В аншліфах білий, в імерсії має бурувато-рожевий відтінок. Блиск металічний. Непрозорий. Сильно магнітний. Анізотропний. Крихкий. Акцесорний мінерал.

Розповсюдження

Часто зустрічається в метеоритах. Утворює зростання з троїлітом і когенітом. Виявлений також в телуричному залізі в родовищі Овіфак (о. Діско, Ґренландія). Спостерігався як новоутворення при горінні вугілля на родовищах Франції.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.