Шрінкфляція

Шрінкфляція (англ. shrinkflation, стискфляція, даунсайзинг) — зниження виробником кількості, об'єму або ваги товару в упаковці при збереженні або непропорційно малому зниженні відпускної ціни[1]. Зменшуючи об'єм або вагу товару, переходячи від цін на вагу до цін на об'єм (або навпаки, у залежності від щільності товару), виробники створюють у покупців уявну видимість низької ціни на товар[2].

Назва з'явилась в англійській мові шляхом складення слів «стискувати» (англ. to shrink ) і «інфляція» (англ. inflation). Вперше неологізм застосували Pippa Malmgren і Brian Domitrovic[3].

Економічний зміст

Виробники різних продуктів харчування і споживчих товарів, а також мережеві супермаркети, задля того щоб не відлякувати покупця занадто швидким або занадто великим підвищенням ціни, знижують кількість товару у звичній упаковці, розраховуючи на те, що споживач може не звернути на це увагу, якщо не стане вивчати дані на упаковці уважно[4][5]. Щоб покупець не запідозрив змін, зовнішній вигляд і дизайн упаковки при цьому майже не змінюється[6].

За оцінками економістів Джорджа Акерлофа і Роберта Шиллера, які вони приводять у своїй книзі «Полювання на простака. Економіка маніпуляцій і обману» [7], такі дії виробників не обов'язково продиктовані міркуваннями злого умислу або жадібності; можливо, їх змушує до цього ринок[5]. Так, шрінкфляція є одним з інструментів виробників по збереженню прибутку під час стагфляції[4].

Самі виробники, крім зростання витрат, також як обґрунтування для зменшення кількості товару в упаковці називають підвищення його якості[2], зміну рецептури, зміну дизайну упаковки[4] або навіть турботу про здоров'я споживача[8].

За оцінками влади Великої Британії, шрінкфляція не впливає на загальні інфляційні показники в країні[2], в той же час влада Нової Зеландії уважно відстежує зміну упаковки під час формування індексу споживчих цін, оскільки для споживача шрінкфляція є однією з різновидів інфляції[9].

Історія

Вперше до шрінкфляції вдалися компанії в США в 1970-і роки на тлі охопившої країну стагфляції[4].

Національна статистична служба Великої Британії в 2017 році заявила, що у Великій Британії шрінкфляція регулярно спостерігається вже протягом п'яти років, і за цей час їй піддалися понад дві з половиною тисяч продуктів[5] (при цьому за той же час упаковка понад шестисот товарів, навпаки, збільшилася[2] ). Особливо яскраво явище стало помітно в зв'язку з ростом для виробників витрат, пов'язаних з майбутнім виходом країни з Європейського союзу[1].

В якості переходу з торгівлі одиницями ваги на більш вигідну торгівлю із застосуванням одиниць обсягу характерним є приклад з олією, яку традиційно продавали в СРСР в розлив на вагу, а також розливалася у скляні пляшки по 0,5 кг: з впровадженням ПЕТ-тари олію стали розливати приблизно по 0,9 кг в одну літрову пляшку, а в 2010-і роки деякі виробники почали зменшувати і ємність пляшок до 0,85 літра (0,782 кг).

Дослідження 2020 року показали що шрінкфляція сприймається населенням значно м'якше ніж інфляція, і навіть коли її вважать засобом обману то претензії висувають до виробника товару а не до влади. Тому висувалися пропозиції заохочувати її, наприклад: дозволити виробникам використовувати похибку 20% при вказівці ваги/об'єму на упаковці, вказувати тільки масу брутто без відповідної позначки або замість слів «грам» і «мілілітр» використовувати слова «Одиниця товару», під якою без уточнень і пояснень можуть використовувати в залежності від ситуації грамми або мілілітри, (наприклад 1 кілограмм соку може дорівнювати 0.952 літрів, цифра 1 в такому випадку здаєтся покупцеві кращою та вигиднішою ніж 0.952) або дозволити не вказувати вагу/об'єм продукту взагалі.

Приклади шрінкфляції
Етикетка 0,85-літрової пляшки з 0,782 кг соняшникової олії. Інформація про об'єм нанесена білим шрифтом на жовтому фоні, що маскує надпис та ускладнює його помітність для покупця.
  • Переважна більшість українських виробників шоколадної продукції зменшили вагу шоколадних плиток з 100 грамів до 80.
  • Пивний бренд «Carlsberg» зменшив об'єм пляшки з 500 мілілітрів до 450.
  • Соковий бренд «Садочок» зменшив об'єм пакетів з соком з 1 літра до 950 мілілітрів.
  • Майже всі українські виробники молока зменшили об'єм молочних пакетів з 1 літра до 900 мілілітрів і менше.
  • Компанія Bunge зменшила об'єм пляшки соняшникової олії "Олейна" в Україні з 1 літра до 850 грам[10], проте в Росії розмір пляшки залишився без змін[11].
  • Вебсайт японською мовою пояснює як сотні відомих продуктів зменшилися в розмірі, наскільки вони зменшилися і коли сталося зменшення.
  • В 2009 році Mars зменшила розмір батончика Mars з 62.5 грам до 58 грам, залишивши ціну незмінною[12].
  • В 2010 році Kraft зменшила 200 грамовий батончик Toblerone до 170 грам[13].
  • В 2016 році Mondelēz International знову зменшила вагу батончика Toblerone з 170 грам до 150 грам, а батончик вагою 400 грам зменшився до 360 грам. Це було здійснено шляхом збільшення проміжків між шоколадними трикутниками[14].
  • В 2017 році батончики Milka Alpine Milk та Milka Nuts & Raisins зменшилися з 300 грам до 270 грам, тим часом батончик Мілка Triolade зменшився з 300 грам до 280 грам, ці зменшення сталися без зміни розміру упаковки[15].
  • В березні 2014 Кока-кола зменшила розмір 2 літрової пляшки до 1.75 літрів.
  • Батончик KitKat зменшився у вазі з 48 грам до 40 грам, ціна залишилася без змін[16].

Див. також

Примітки
  1. Максим Буев (17 квітня 2017). Рост цен по-новому. Электронное периодическое издание «Ведомости». Процитовано 25 липня 2017.
  2. Как работает «сжимфляция»: меньший объем за те же деньги. Би-би-си. 24 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  3. That Shrinking Feeling. Merriam Webster dictionary. Процитовано 21 січня 2019.
  4. Scheherazade Daneshkhu, Mark Vandevelde (2 грудня 2016). Food groups embrace ‘shrinkflation’ to cope with rising costs (англ.). Financial Times. Процитовано 25 липня 2017.
  5. Andreas Whittam Smith (25 липня 2017). 'Shrinkflation' should be called out for what it is - a fraud against consumers (англ.). The Independent. Процитовано 25 липня 2017.
  6. Елена Трегубова (13 жовтня 2016). Молоко отлить, а масло обрезать. Как производители обманывают покупателей. Аргументы и факты. Процитовано 25 липня 2017.
  7. Акерлоф Дж., Шиллер Р. {{{Заголовок}}} = Phishing for Phools: The Economics of Manipulation and Deception. — М. : ООО «Манн, Иванов и Фербер», 2017. — 320 с.
  8. Анастасия Антонова (22 грудня 2015). Кризис в экономике обострил конфликт между производителями и торговыми сетями. Деловая газета «Взгляд». Процитовано 25 липня 2017.
  9. Francis Cook (25 липня 2017). Kiwi products suffering from 'shrinkflation' (англ.). The New Zealand Herald. Процитовано 25 липня 2017.
  10. Продукти. Офіційний сайт Олейна в Україні
  11. Продукты. Официальный сайт Олейна в России
  12. That shrinking feeling - how Golden Wonder made me a victim of shrinkflation. Dailymail.co.uk.
  13. VAT rises but food shrinks. Mirror.co.uk.
  14. Toblerone triangle change upsets fans. BBC. Процитовано 8 листопада 2016.
  15. Milka se nenápadně zmenšuje, cena ale zůstává stejná. Obalové triky jen tak nepoznáte - Aktuálně.cz
  16. https://www.dailymail.co.uk/news/article-2999926/Shrinkflation-big-brands-cut-size-products-not-price-them.html
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.