Штевень
Ште́вень (від нід. steven — «стояк») — термін корабельної архітектури, кожна з двох особливо міцних частин корпусу, якими закінчується набір судна в носі і кормі. Носовий штевень називається форштевень, кормовий — ахтерштевень. Штевні з'єднуються з кілем. Довжина судна між крайніми точками штевнів називається оверштевень (від нід. oversteven).
У суден ранішого періоду конструкція носового і кормового штевнів не розрізнялася, відповідно однаковою була форма носа і корми. Поява стерна з навісним пером вимагала іншого кута нахилу заднього штевня до кіля, тому з вигнутого розвинувся прямий ахтерштевень, до якого вертикально підвішували перо[1] за допомогою стернових гаків і вертлюгів. На печатці порту Дувр 1284 року зображений корабель, на якому вже помітні відмінні між собою форштевень і ахтерштевень[2].
На штевнях (переважно на ахтерштевнях) поміщалися амінги — позначки, поділки у формі шкали, які показували (у футах), наскільки корабель глибоко сидить у воді[3] (аналогічно сучасній вантажній марці).
Примітки
- Ромола Андерсон, Роджер Чарльз Андерсон. Парусные корабли. История мореплавания и кораблестроения с древних времен до XIX века. — Litres, 2017-09-05. — 237 с. — ISBN 9785457827318.
- А. Норман. Средневековый воин. Вооружение времен Карла Великого и Крестовых походов. — Litres, 2017-09-05. — 288 с. — ISBN 5457034402.
- Аминги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)