Штучна вентиляція легень

Шту́чна вентиля́ція леге́нь (ШВЛ, механі́чна вентиля́ція[джерело?], англ. Mechanical ventilation) - термін, що використовується в медицині і характеризує процес, спрямований на забезпечення природного обміну газів у легенях (кисню — оксигенація, вуглекислого газу — вентиляція), що здійснюється медичним працівником (або першим реагульником чи парамедиком) для допомоги забезпечення дихання пацієнта або замість пацієнта шляхом використання штучних методів і певного обладнання (дихання з використанням мішка Амбу чи з використанням апарату ШВЛ).

Класифікація

Залежно від наявності самостійного дихання пацієнта розрізняють:

  1. Спонтанне дихання (самостійне дихання пацієнта, НЕ належить до штучної вентиляції легень)
  2. Допоміжне дихання (асистоване) — використовується за наявності самостійних дихальних спроб пацієнта, проте які не забезпечують адекватного газообміну і потребують втручання допоміжної ШВЛ.
  3. Повна ШВЛ (контрольована) — використовується у пацієнтів не здатних забезпечувати власних дихальних спроб (клінічна смерть, медикаментозна седація, дихальна недостатність внаслідок ураження центральної або периферичної нервової системи).

Залежно від способу забезпечення прохідності дихальних шляхів:

  1. Неінвазивна (дихання через лицеву маску, назофарингеальну чи орофарингеальну трубку)
  2. Інвазивна (ШВЛ через ендотрахеальну, або трахеостомічну трубку).

Джерела

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.