Штучне волокно

Штучні волокна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів.

Хімічна промисловість виробляє такі штучні волокна:

  • Ацетатне волокно — це волокно ацетилцелюлозне, в якому 74-92 відсотки гідроксильних груп є ацетильованими.[1]
  • Купро (cupro) (Мідно-аміачне волокно) — це регенероване целюлозне волокно, отримують в результаті мідноаміачного процесу.[1]
  • Альгінат (alginate) — це волокно отримують із солей металу альгінової кислоти.[1]
  • Волокно Seacell
  • Модал (modal) — це регенероване целюлозне волокно отримують в результаті модифікованого віскозного процесу.[1]
  • Протеїн (protein) — це волокно отримують з натуральних протеїнових речовин, що регенеровані і стабілізовані за допомогою дії хімічних агентів.[1]
  • Соєве волокно — отримують з перероблених рослинних бобів сої.
  • Волокно молочного протеїну.
  • Триацетат (triacetate) — це целюлозне ацетатне волокно, в якому не менш як 92 відсотки гідроксильних груп ацетильовані.[1]
  • Віскозне волокно (viscose) — це регенероване целюлозне волокно, яке отримують в результаті віскозного процесу.[1]

У світовій практиці штучні волокна (віскозні, ацетатні, триацетатні) мають різні позначення на етикетках: zoyon, acrylique, zelltuch, rayonne.[1]

Див. також

Примітки
  1. Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів[недоступне посилання з червня 2019] // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну Науковий журнал Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.. — 2012, № 3 (65) Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.