Шумило Анатолій Іванович
Анато́лій Іва́нович Шуми́ло (2 квітня 1977 — 17 лютого 2015) — солдат Збройних сил України[1], учасник російсько-української війни.
Шумило Анатолій Іванович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
2 квітня 1977 Михайло-Лукашеве |
Смерть |
17 лютого 2015 (37 років) Чорнухине |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | 57 ОМПБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Виріс в багатодітній родині, його мама сама виростила сімох дітей. Закінчив ПТУ, відслужив строкову службу в армії. Від 1996 року працював у КП «Водоканал» Запорізької міської ради — слюсар, тракторист, машиніст екскаватора; проживав у місті Вільнянськ.
Мобілізований 28 серпня 2014 року. Солдат, розвідник 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
17 лютого 2015-го в бою поблизу Чорнухиного зазнав поранення, несумісного із життям.
Похований 5 березня 2015-го в селі Новомихайлівське, де проживає його родина.
Без Анатолія лишилися мама й донька.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня, посмертно (розпорядження голови Запорізької обласної ради від 27.11.2017 № 514-н)[3].
- на будівлі Михайло-Лукашівської школи, вихованцем якої був Анатолій Шумило, встановлено пам'ятну дошку.
Примітки
- Шумило Анатолій Іванович — Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (ru-RU). Процитовано 1 лютого 2022.
- Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Процитовано 1 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.