Чорнухине

14 серпня 2014 року в ході війни на сході України селище було звільнене українськими військами від проросійських терористів[5]. Але ще до 19 серпня 2014 року проводилася операція із зачистки від терористів[6]. 14 вересня під Чорнухиним загинули кулеметник 11-го тербату «Київська Русь» Козенко Олександр Сергійович та старший солдат Денис Ханчич. 21 вересня терористи з артилерії обстрілюють українські позиції в Чорнухиному, на деяких ділянках намагалися атакувати із застосуванням бронетехніки[7]. 12 жовтня 2014-го в приватне господарство потрапила мінометна міна при обстрілі терористів, 39-річний господар зазнав осколкових поранень шиї, невдовзі після госпіталізації помер[8].

7 жовтня 2014 року селище було виключено зі складу Перевальського району і приєднано до Попаснянського району Луганської області[9].

18 жовтня 2014-го голова Луганської ОДА Геннадій Москаль особисто відвіз бригаду Укрпошти в Чорнухине — для погашення заборгованості по пенсіях. Заборгованість сягла 3-5-х місяців; щоб її погасити, знадобилося до 30 мільйонів гривень готівки, довезення супроводжували 2 БТР-и та кілька десятків автоматників[10].

Станом на 6 листопада пожвавилася діяльність терористів у районі Дебальцевського плацдарму поблизу Чорнухиного, переходять від обстрілів до атак позицій українських військ. У складі атакуючих — переважно російські «козаки», підкріплені РУЗВ «Град» [11].

1 січня 2015 року о 6.30 ранку бойовики «ЛНР» обстріляли з мінометів Чорнухине, зруйновані два приватні будинки, іще один будинок згорів; один мирний мешканець загинув, двоє зазнали поранень[12]. По уточнених даних, померло двоє цивільних, один військовик поранений[13]. 31 січня у бою поблизу селища Чорнухине загинули військовики 30-ї бригади командир танка капітан Роман Башняк, молодший сержант, механік-водій Олександр Лимарь та солдат-навідник Олександр Батурін, солдат Ковальчук Юрій Анатолійович[14], молодший сержант 30-ї бригади Віктор Садовець, солдати Ігор Волошин й Олександр Черепаха, військовики 15-го гірськопіхотного батальйону лейтенант Олег Довгий, солдат Михайло Григоришин та старший солдат Сергій Матусевич. 31 січня чи 6 лютого загинув старший солдат 30-ї бригади Роман Вербецький.

6 лютого в бою під час танкової атаки терористів зникли безвісти та загинули вояки 57-ї бригади старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко, згодом впізнані серед загиблих; смертельного поранення осколком в голову зазнав старший солдат 15-го гірськопіхотного батальйону Олександр Капуш. Протягом 6-7 лютого рятувальники ДСНС спільно з волонтерами вивозили з Чорнухиного мешканців — через постійні обстріли. Вдалося за 2 дні евакуювати 106 людей, із них 20 дітей — 6-го вивезли 39 людей, з них 10 дітей, 7-го — 67 людей, у тому числі 10 дітей. Використовували два броньовані КрАЗи[15]. На ранок 9 лютого надходить звістка, що українські військові вибили бойовиків з Чорнухиного; бої за селище тривали протягом 7-8 лютого — підрозділи ЗС України та батальйон імені Іси Мунаєва[16]. 9 лютого українськими військовими в боях під Чорнухиним знищено 7 бойовиків[17].

10 лютого з в'язниці у Чорнухиному втекли 340 ув'язнених із тюрми № 23 здійснили в першій половині дня у вівторок, під вартою залишилися близько 30 осіб — втеча була здійснена після обстрілів терористами[18]. 12 лютого до Чорнухинської колонії повернулися 83 засуджених, ще 23 втікачі дісталися блок-постів Нацгвардії[19]. 15 лютого у бою під Чорнухиним поранений в ноги солдат 30-ї бригади Олег Кобченко. Разом із пораненими бійцями 128-ї бригади Кобченка вивозили до шпиталю, колона потрапила під обстріл. Відтоді вважався зниклим безвісти[20]. 17 лютого в бою поблизу Чорнухиного зазнав поранення, несумісного із життям, солдат 57-ї бригади Анатолій Шумило.

19 лютого 2015 року після ліквідації Дебальцевого як такого українські війська відійшли із Чорнухиного[21].