Юло Соостер

• 1924 р. Народився у Естонії, хутір Пенді, село Юхтрі, волость Кейна (нині Естонія, волость Кяйна).
• 1943 — став студентом Вищої художньої школи «Паллас» у університетському місті Тарту.
• 1944 — силоміць мобілізований у німецько-фашистську армію санітаром, звідки втік і потайки повернувся на хутір.
• 1945—1949 — в повоєнні роки завершив навчання в Тартуському державному художньому інституті (в колишній Вищої школі «Паллас»).
• 1949 — арештований у місті Таллінн за сфабрикованим штучним звинуваченням щодо приналежності до антирадянського угруповання. Покарання відбував у Казахстані біля міста Караганда (виправний концтабір «Долинка»).

Не покидав малювати навіть в нелюдських умовах табору і заслання. Частку малюнків відібрав міліціянт і кинув у полум'я. Художник вихопив частку творів з вогню, за що був битий і втратив зуби. Дивним чином обгорілі малюнки збережені. По смерті художника обгорілі твори показані на виставці « Творчість у таборах та засланнях ГУЛАГу».

• 1956 — реабілітований у червні. Перебрався до столиці СРСР — Москви.
• 1957 — початок праці в різних радянських виданнях як художник-ілюстратор.
• 1959 — почав давати власні твори на різні виставки.
• 1962 — взяв участь у ювілейній виставці МОСХа в виставковому залі московського Манежу. Після погрому виставки тодішнім партійним керівником СРСР М. С. Хрущовим втратив роботу. Був примушений сховатися за російським псевдонімом Смородин.
• 1965 — перша спільна виставка за кордонами СРСР (у Польщі в місті Варшава). В Москві працював на кіностудії «Центрнаукфільм».
• 1970 — помер у Москві. Похований в Естонії.

Був одружений. Дружину зустрів під час заслання у Казахстані. В родині було двоє дітей — дочка і син (Тенно Соостер).

Художник Юло Соостер не мав персональних виставок за життя, бо не був визнаний офіційно партійним керівництвом СРСР..

• 1970 Музей образотворчого мистецтва, Тарту, Естонія
• 1970 Виставковий зал Союза художників, Таллінн, Естонія
• 1979 Виставковий зал МОКХГа, Москва
• 1981 Виставковий зал МОКХГа, Москва
• 1985 Державний художній музей, Таллінн, Естонія
• 1987 Виставковий зал Аматорського об'єднання «Ермітаж», Москва
• 1988 Виставковий зал Тимирязевського району міста Москва
• 1989 Центральний Будинок Художника, Москва
• 1990 Державний історичний музей, Таллінн, Естонія
• 1990 виставка « Творчість у таборах та засланнях ГУЛАГу»
• 2001 Державний художній музей, Таллінн, Естонія
• 2006 Галерея «Романовъ», Москва
• 2010 Державний літературний музей, Москва

Трагічній долі художника та його творчості присвячено декілька статей, видань та документальних кінострічок, серед останніх:

• «Скляна гармоніка», 1968, (А. Хржановський)
• «Пейзаж з ялівцем» (А. Хржановський, В. Угаров)

• Ülo Sooster, Ilya Kabakov. Illustration as a way to survive. Kortrijk: Kanaal Art Foundation ; Birmingham: Ikon Gallery, 1993.
• Kabakov I. Ülo Soosteri piltidest: subjektiivseid märkmeid. Tallinn: Kirjastus «Kunst», 1996.
• Ülo Sooster, 1924—1970. Tallinn: Eesti Kunstimuuseum, 2001.
• «Другое искусство»: Москва 1956—1976. Т. 1. М.: Московская коллекция; СП «Интербук», 1991.
• Соостер Л. Время Юло Соостера//Зеркало. Литературно-художественный журнал. Тель-Авив, 1997, № 5-6 (июнь).
• Соостер Л. Мой Соостер. Таллинн: Авенариус, 2000 ().
• «Другое искусство»: Москва 1956—1988. М.: ГАЛАРТ, 2005.
• Журнал «Огонёк», № 39, 1990.

• Радянське мистецтво
• Список репресованих радянських художників
• Філософський корабель
• Розказачення

1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563