Юліус Покорний
Юліус По́корний, трапляється варіант транслітерації прізвища як Покорні ( Julius Pokorny; 12 червня 1887, Прага — 8 квітня 1970, Цюрих) — мовознавець, фахівець з кельтських мов та порівняльно-історичного мовознавства.
| Юліус Покорний | |
|---|---|
| нім. Julius Pokorny | |
| Народився |
12 червня 1887 Прага |
| Помер |
8 квітня 1970 (82 роки) Цюрих ·дорожньо-транспортна пригода |
| Країна |
 Швейцарія |
| Діяльність | мовознавець, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад | Віденський університет, Бернський університет, Цюрихський університет, Гумбольдтський університет Берліна, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Кільський університет |
| Ступінь | докторський ступінь[1] |
| Відомий завдяки: | дослідження кельтських мов, порівняльно-історичне мовознавство, індоєвропеїстика |
Біографія
Навчався у Віденському університеті, потім викладав там з 1913 до 1920 року. 1920 року став завідувачем кафедрою кельтської філології в Берлінському університеті, де пропрацював до 1935 року, коли був звільнений нацистами через єврейське походження, незважаючи на католицьке віросповідання. У травні 1936 року отримав «Свідоцтво про відсутність претензій» (нім. Unbedenklichkeitsbescheinigung) від місцевої групи НСДАП, на підставі чого зміг отримувати державну пенсію. Отримав завчасне попередження про погром 1938 року, відомий в історії як «Кришталева ніч», завдяки чому заздалегідь виїхав до Бельгії.[2]
Активно підтримував незалежність Ірландії, був автором низки публікацій, присвячених сучасній ситуації в Ірландії. До Другої світової війни був редактором журналу «Zeitschrift für celtische Philologie» та сприяв його відновленню після війни.
У 1943 році емігрував до Швейцарії, де працював в Бернському та Цюрихському університетах аж до виходу на пенсію в 1959 році. 1954 року був обраний почесним професором Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, де викладав в 1956 і 1960—1965 роках.
Відомий насамперед, як автор опублікованого в 1959 році «Індоєвропейського етимологічного словника» (Indogermanisches etymologisches Wörterbuch, загальноприйняте скорочення — IEW), що став переробленою версією словника Алоїса Вальде, виданого в 1927—1930 роки . Помер у Цюриху через три тижні після нещасного випадку (потрапив під трамвай).
Основні праці
- A Historical Reader of Old Irish. Texts, Paradigms, Notes and a Complete Glossary. Halle, 1923
- Altirische Grammatik. Berlin, 1925 (Sammlung Göschen Nr. 896)
- Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. 2 Bde. Francke: Bern-München, 1959 (1.Aufl. указатель — 1969), 2005 (5.Aufl., ISBN 3772009476)
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118792679 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Heinz S. Ur- und Frühgeschichtliche Erkenntnisse in den Arbeiten des Keltologen Julius Pokorny. In: A. Leube, M. Hegewisch (Hrsg.): Prähistorie und Nationalsozialismus. Die mittel- und osteuropäische Ur- und Frühgeschichtsforschung in den Jahren 1933—1945. Heidelberg 2002, S. 296f.
Література
- Ó Dochartaigh P. Julius Pokorny, 1887—1970. Germans, Celts and nationalism. Four Courts Press, Dublin 2004. ISBN 1851827692
Посилання
- J / life.htm Юліус Покорни (стаття в Ірландській бібліотеці принцеси Грейс)
- A concise Old Irish grammar and reader
- IEW:
- Текст як файл dbf IEW на сайті STARLING
- Текст як файл pdf / djvu: Частина 1, Частина 2, Частина 3.
- IEW на сайті Техаського університету — список коренів з перекладами
- Індоєвропейський словник Герхарда Кеблера, що базується на IEW (html)