Юозас Вайчкус

У 1905 створив у Петербурзі пересувну любительську театральну трупу, з якою гастролював по Литві до 1914.

У 1916 закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і студію Олександрійського театру. У тому ж році створив литовську драматичну студію, що стала основою першого професійного литовського театру, яка в 1917 — 1918 роках ставила спектаклі в Петрограді. З 1918 театр працював у Вільнюсі, з 1919 — в Каунасі.

У 1920 на основі цього колективу був створений Каунаський драматичний театр товариства «Творців мистецтва» (в 1922 перетворений в Національний театр), в якому Вайчкус працював режисером.

У 1923 — 1932 Юозас жив у США. У 1923 — 1928 працював з американськими литовцями. У Брукліні, Нью-Йорк, заснував драматичну студію, поставив на сцені понад 75 литовських п'єс, пробував свої сили в Голлівуді.

У 1932 повернувся на батьківщину, оселився в Каунасі. Працював у кіно, зняв документальний фільм про поета Майроніса (1932). Створив литовську продюсерську компанію «Lietfilmas».

Займався педагогічною діяльністю. Виховав понад 100 учнів — Вікторас Дінейка, Пятрас Кубертавічюс, Она Курмите-Мазуркявічене, Юозас Стануліс та ін. Пізніше почали грати актори Александрас Купстас, Юозас Лауцюс, Стасис Пилка, Она Римайте, Юозас Сіпаріс, Іполітас Твірбутас, Теофілія Другунайте-Вайчюнене, Антаніна Вайнюнайте-Кубертавічене, Неле Восілюте-Дугуветене, Еляна Жалінкявічайте-Пятраускене.

• «Люди» Варгшаса (1918),
• «Голодні люди» Ясюкайтіса (1919),
• «Дві дороги» Хейермансга (1919),
• «Будівельник Сольнес» (1919) і «Привиди» (1920) Ібсена,
• «Блінда» Жямкальніса (1920),
• «Вогні Іванової ночі» Зудермана (1920) та ін.

• У 1975 на батьківщині Юозаса Вайчкуса був відкритий музей.
• У парку міста Мажейкяй в 1984 була встановлена скульптура Юозаса Вайчкуса (автор І. Мешкелевічюс).

• Театральна енциклопедія. Том 1 / Гол. ред. С. С. Мокульский, 1961

• Juozas Vaičkus (лит.) )