Юр Марина Володимирівна

Марина Володимирівна Юр (нар. 17 червня 1968, Немирів Вінницької області) — український мистецтвознавець, художник, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1998), доктор мистецтвознавства (2021), провідний науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Член Національної спілки художників України (2000). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року (у складі авторського колективу) — за шеститомну «Шевченківську енциклопедію»[1].

Юр Марина Володимирівна
Народилася 17 червня 1968
М. Немирів Вінницької області
Місце проживання м.Київ
Країна українка
Діяльність історикиня
Alma mater Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського
Галузь мистецтвознавство, культурологія
Заклад Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України
Ступінь доктор мистецтвознавства
Членство Член Національної спілки художників України
Відома завдяки: науковій діяльності
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки (2017)

Біографія

Здобула середню освіту в Немирівській школі № 1 (1985), навчалася на художньо-графічному факультеті Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського (1986—1991; нині Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського). Педагоги з фаху: М. Резніченко, В. Григор'єва, В. Філіпенко, Л. Риндіна, О. Риндін, А. Ворохта, О. Письмиченко, Л. Уреньов. Навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології  імені М. Т. Рильського НАН України (1993−1996; відділ образотворчого мистецтва, керівник Селівачов М. Р.). Захистила дисертацію «Розписи українських весільних скринь середини ХІХ — початку ХХ століття: типологія, іконографія, художні особливості» (1998; кандидат наук за спеціальністю 17.00.06 — декоративне і прикладне мистецтво). Захистила дисертацію "Український живопис ХІХ -- початку ХХІ століття: національна, конвенціональна, авторська моделі" (2021; доктор мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 - теорія та історія культури).

Викладач Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького (1991—1993; дисципліни — «Історія всесвітнього мистецтва», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Рисунок», «Живопис»), мистецтвознавець Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім. М. Т. Рильського НАН України (1997; далі — ІМФЕ), науковий співробітник групи координації міжнародних українознавчих досліджень при Інституті історії України НАН України (1997—2006), займалася організацією Міжнародних конгресів україністів (Одеса, 1999; Донецьк, 2005), науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України (2006—2007), молодший науковий співробітник (з 1.11.2007), науковий співробітник (з 2008), старший науковий співробітник (з 2011), провідний науковий співробітник (з 2019) Інституту проблем сучасного мистецтва  Національної академії мистецтв України. За сумісництвом: науковий співробітник Музею Івана Гончара (1995—1996; нині — Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»), доцент кафедри «Дизайн середовища» (2000—2004), кафедри «Теорія та історія мистецтва» (2006—2014) Київського державного Інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, доцент кафедри графічного дизайну Інституту дизайну та реклами Київського національного університету культури і мистецтв (2011−2012), старший науковий співробітник відділу шевченкознавства (2008−2014) Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. 

Голова ДЕК у Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького (2007; спеціальність «Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво»), в Інституті дизайну та реклами Київського національного університету культури і мистецтв (2014—2015; спеціальність «Графічний дизайн»). 

Наукова діяльність

Автор монографій «Українські мальовані весільні скрині: Типологія, іконографія, художні особливості» (К., 2010), «Метамодель українського живопису» (В., 2019; стала найкращою українською книжкою 2019 року у гуманітаристиці за версією PEN Ukraine). У науковому доробку більше 100 наукових праць присвячених проблемам образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, культурології, опублікованих у фахових виданнях. Автор статей до «Енциклопедії історії України», «Шевченківської енциклопедії» (17 др. арк.), «Енциклопедії сучасної України». Розробила навчальні програми та методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін «Історія декоративно-прикладного мистецтва» (К., 2003) та «Основи художнього ремесла» (К., 2003).

Автор статей, науковий редактор мистецької частини «Шевченківської енциклопедії» (2009—2014), її художній редактор (2010—2014), автор чисельних фотографій, багато з яких вперше опубліковано. Науковий редактор збірника наукових праць «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні» Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (з 2016).

Під її керівництвом захищено дипломні роботи спеціалістів та магістрів кафедри графічного дизайну Інституту дизайну та реклами КНУКІМ (2011−2012), дисертації аспірантів та здобувачів Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України — Гончар К. Р. [2](2015 р.), Чуйко Т. П.[3] (2016 р.), Чуднівець А.С.[4] (2020 р.).

Автор концепції та спів-куратор (разом з Чуйко Т. П.) виставкових проектів «Культурний код України у художньому просторі пейзажу» (2017, НМТШ), «Фіксація мнимого» (2017, НМТШ).

Взяла участь у понад 65 всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях (Польща, Чехія, Білорусь, Росія), автор понад 200 наукових рецензій. Згідно з базою даних Google Scholar загальна кількість посилань складає 75, h-індекс = 5[5].

Примітки
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №138/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 21 травня 2018.
  2. Кафедра графічного дизайну — НАКККіМ. nakkkim.edu.ua. Процитовано 19 травня 2020.
  3. Головна. Музей Шевченка (укр.). Процитовано 19 травня 2020.
  4. Чуднівець Анастасія Сергіївна, Чуднивец Анастасия Сергеевна, Chudnivets Anastasiia - Google Scholar Citations. scholar.google.com.ua. Процитовано 19 травня 2020.
  5. Maryna Yur ; Yur Maryna ; М. Юр ; Марина Юр ; Юр Марина - Бібліографічні посилання Google Академія. scholar.google.com. Процитовано 19 травня 2020.

Джерела та література
  • Юр Марина Володимирівна // Довідник членів Національної спілки художників України. — К., 2003. — С. 263.
  • Юр Марина Володимирівна // Художники України: Енциклопедичний довідник. Випуск перший /Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський / Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ. — К., 2006. — С.622.
  • О. Осадча. Юр Марина Володимирівна // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім.  Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т–Я. — С. 1039.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.