Google Scholar

Google Scholar або Google Академія[2] — вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата виходу бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно доступні системи Scirus від Elsevier, CiteSeerX і getCITED. Також він схожий на інструменти засновані на підписці, такі як Elsevier в Scopus і Thomson ISI's Web of Science. Рекламний слоган Google Scholar — «стояти на плечах гігантів» — це данина вченим, які внесли свій вклад в свої галузі протягом століть, забезпечуючи основу для нових наукових досягнень.

Google Scholar
Логотип
Посилання scholar.google.com
Тип бібліографічна база даних
Реєстрація необов'язкова
Мови англійська[1], німецька[1], іспанська[1], французька[1], каталанська[1], чеська[1], данська[1], філіппінська[1], хорватська[1], індонезійська мова[1], латиська мова[1], литовська мова[1], угорська[1], нідерландська[1], норвезька[1], польська[1], португальська[1], бразильський варіант португальської мови[1], румунська[1], словацька мова[1], словенська[1], фінська[1], шведська[1], в'єтнамська[1], турецька[1], грецька[1], болгарська[1], російська[1], сербська[1], українська[1], іврит[1], арабська мова[1], перська[1], гінді[1], тайська мова[1], корейська[1], спрощені ієрогліфи[1], Standard Taiwanese Mandarind[1] і японська[1]
Власник Google
Автор Google
Започатковано листопад 2004
 Google Scholar у Вікісховищі

Історія

Google Scholar виник з обговорення між Алексом Верстаком (Alex Verstak) і Анурагом Ачарья (Anurag Acharya), обидва потім працювали над створенням основного вебіндексу Google.[3][4]

У 2006 році у відповідь на випуск Windows Live Academic Search від Microsoft, потенційного конкурента для Google Scholar, була реалізована функція імпорту цитат з використанням бібліографічних менеджерів (таких як RefWorks, RefMan, EndNote і BibTeX). Подібні можливості також реалізовані в інших пошукових системах, таких як CiteSeer і Scirus.

У 2007 році Ачарья оголосив, що Google Scholar почав програму з оцифрування та хостингу журнальних статей за угодою з видавцями, окремо від Google Books, чиї скани старих журналів не включають метадані, необхідні для пошуку конкретних статей у конкретних областях.[5]

Особливості і технічні характеристики

Google Scholar дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках.[6] «Наукові» результати пошуку генеруються з використанням посилань з повнотекстових журнальних статей, технічних звітів, препринтів, дисертацій, книг та інших документів, у тому числі обраних вебсторінок, які вважаються «науковими».[7] Оскільки більшість наукових результатів пошуку Google це прямі посилання на комерційні журнальні статті, більшість користувачів зможуть тільки отримати доступ до короткої анотації статті, а також невелику кількість важливої ​​інформації про статтю, і, можливо, доведеться заплатити за доступ до повної статті.[7] Google Scholar так само легко використовувати як і звичайний вебпошук Google, особливо за допомогою «Розширеного пошуку», який може автоматично звузити результати пошуку по конкретних журналах або статтях. Найбільш значущі результати пошуку за ключовими словами будуть перераховані по-перше, в порядку рейтингу автора, кількості посилань, які пов'язані з нею і їх ставлення до іншої наукової літератури, і також рейтингу публікацій журналу в якому вона надрукована.[8]

Завдяки своїй функції «цитується в», Google Scholar надає доступ до анотацій статей, в яких процитована стаття котра розглядається.[9] Саме ця функція, зокрема, забезпечує індекс цитування раніше доступний тільки в Scopus і Web of Knowledge. Завдяки своїй функції «Статті по темі», Google Scholar представляє список тісно пов'язаних статей, ранжируваних в першу чергу по тому як схожі ці статті на первинний результат, але також з урахуванням значущості кожної статті.[10] Google Scholar дозволяє користуватися своїми сервісами різним категоріям користувачів, забезпечуючи їм можливості для створення індивідуальних профілів вчених[11], профілів наукових періодичних видань[12], колективів (кафедр[13], факультетів[14]) та корпоративних профілів цілих установ[15] з правами їх оперативної і зручної модерації. Крім того, Google Scholar володіє дуже зручним і функціональним сервісом, що дозволяє експортувати[16] наукометричний контент в аналогічні (споріднені) сервіси інших наукометричних баз даних. Приклад — ORCID та ResearcherID. Перший з них присвоює кожному вченому унікальний 16-значний номер (відкритий ідентифікатор дослідника і автора досліджень) та дозволяє також розв'язати проблему свідомого чи випадкового застосування омогліфів при написанні прізвищ вчених.

Алгоритм ранжування

Хоча більшість академічних баз даних та пошукових систем дозволяє користувачам вибрати один з факторів (наприклад, актуальність, кількість цитат чи дата публікації) для ранжування результатів, Google Scholar ранжує результати за допомогою комбінованого алгоритму ранжування, який діє так як це «роблять дослідники, враховуючи повний текст кожної статті, автора, видання, в якому стаття опублікована, і як часто вона була процитована в іншій науковій літературі».[8] Дослідження показали, що Google Scholar надає особливо великої ваги кількості цитат[17] і слів, включених в заголовок документа[18]. Як наслідок перші результати пошуку часто містять досить цитовані статті.

Обмеження і критика

Деякі користувачі вважають Google Scholar порівнянним за якістю і корисності з комерційними базами даних[19].

Значною проблемою Google Scholar є брак даних про його охоплення. Деякі видавці не дозволяють йому індексування своїх журналів. Журнали Elsevier не були включені в індекс до середини 2007 року, коли Elsevier зробив велику частину свого вмісту на ScienceDirect доступним для Google Scholar в вебпошуку Google[20]. Станом на лютий 2008 року як і раніше відсутні самі останні роки з журналів Американського хімічного товариства. Google Scholar не публікує список обходу наукових журналів. Частота його оновлення також невідома.

Це призводить до того, що публікації індексуються з затримкою або можуть зовсім не з’явитися в профілі вченого. Можливе також некоректне відображення наукометричних показників в індивідуальному профілі вченого. Хоча ці недоліки можуть бути усунені завдяки інструменту додавання статей вручну, який передбачено в Google Scholar та дає можливість додати свою статтю до індивідуального профілю[21].

  Тим не менш, він забезпечує легкий доступ до опублікованих статей без труднощів, що виникають у деяких із дорогих комерційних баз даних.  

Див. також

Примітки
  1. https://scholar.google.com/scholar_settings
  2. Офіційна українськомовна версія вебсайту
  3. Hughes, Tracey (December 2006) «An interview with Anurag Acharya, Google Scholar lead engineer» Google Librarian Central
  4. Assisi, Francis C. (3 January 2005) «Anurag Acharya Helped Google's Scholarly Leap» INDOlink. Архів оригіналу за 8 червень 2011. Процитовано 27 лютий 2012.
  5. Barbara Quint : Changes at Google Scholar: A Conversation With Anurag Acharya Information Today, August 27, 2007
  6. Google Scholar Library Links
  7. Vine, Rita (January 2006). Google Scholar. Journal of the Medical Library Association 94 (1): 97–9. PMC 1324783.
  8. About Google Scholar. Scholar.google.com. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 29 липня 2010.
  9. Google Scholar Help
  10. Official Google Blog: Exploring the scholarly neighborhood
  11. Індивідуальний профіль науковця в Google Scholar
  12. Профіль наукового періодичного видання в Google Scholar
  13. Профіль кафедри в Google Scholar
  14. Профіль факультету в Google Scholar
  15. Профіль наукової установи в Google Scholar
  16. Практичні рекомендації щодо порядку реєстрації та обміну інформацією для ORCID та ResearcherID
  17. Jöran Beel and Bela Gipp. Google Scholar's Ranking Algorithm: An Introductory Overview. In Birger Larsen and Jacqueline Leta, editors, Proceedings of the 12th International Conference on Scientometrics and Informetrics (ISSI'09), volume 1, pages 230—241, Rio de Janeiro (Brazil), July 2009. International Society for Scientometrics and Informetrics. ISSN 2175-1935.
  18. Jöran Beel and Bela Gipp. Google Scholar's Ranking Algorithm: The Impact of Citation Counts (An Empirical Study). In André Flory and Martine Collard, editors, Proceedings of the 3rd IEEE International Conference on Research Challenges in Information Science (RCIS'09), pages 439—446, Fez (Morocco), April 2009. IEEE. doi: 10.1109/RCIS.2009.5089308 . ISBN 978-1-4244-2865-6. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 27 лютого 2012.
  19. Bauer, Kathleen, Bakkalbasi, Nisa (September 2005) «An Examination of Citation Counts in a New Scholarly Communication Environment» D-Lib Magazine, Volume 11, No. 9
  20. Peter Brantley: Science Direct-ly into Google Архівовано 21 квітень 2008 у Wayback Machine. O'Reilly Radar, 3 July 2007.
  21. Як додати статті до профілю на Google Scholar.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.