Ягідка кохання (фільм)
«Ягідки кохання» (рос. Ягодка любви) також відомий як «Перукар Жан Ковбасюк» (рос. Парикмахер Жан Ковбасюк), «Одруження Капки» рос. Женитьба Капки) — російський радянський художній короткометражний німий фільм 1926 року українського режисера Олександра Довженка.
Ягідки кохання | |
---|---|
Ягодка любви | |
| |
Жанр | ексцентрична комедія |
Режисер | Олександр Довженко |
Сценарист | Олександр Довженко |
У головних ролях |
Мар'ян Крушельницький Маргарита Чардиніна-Барська Дмитро Капка Микола Надемський Іван Замичковський |
Оператор |
Данило Демуцький Йозеф Рона |
Кінокомпанія | ВУФКУ Ялта |
Дистриб'ютор | Всеукраїнське фотокіноуправління |
Тривалість | 25 хв. |
Мова | німий (російські інтертитри) |
Країна | СРСР |
Рік | 1926 |
IMDb | ID 0017007 |
film.ru/afisha/movie.asp?code=YAGODKA |
Це друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженка. Розповідає про дошлюбне немовля, якого вперто хоче позбутися його батько, перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але виявляється, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся.
Пізніше короткометражний фільм «Ягідку кохання» Довженко не вважав частиною свого творчого доробку.[1][2]
Сюжет
Безвідповідальний перукар Жан Ковбасюк зустрічається зі своєю нареченою, Лізою, котра прийшла з дитиною. Думаючи, що це дитина від нього, Жан хоче позбутися немовляти. Коли Ліза ненадовго йде, Жан відносить дитину міліціонеру та каже нібито знайшов її на вулиці. Проте міліціонер бачить, що Жан і немовля схожі, та віддає дитину назад. Тоді чоловік підкладає немовля в чужий візок, однак зачіпляється за нього, тож візок їде слідом. До того ж у візку вже була чиясь дитина. Жан приходить в магазин іграшок, де купує ляльку, а поки прикажчик не бачить, підкладає обох дітей під прилавок. Прикажчик магазину виявляє одну дитину, яку кладе в коробку замість ляльки. Та друга дитина лишається в магазині. Прикажчик боїться покарання, тому продає наступному покупцеві дитину під виглядом ляльки. Цей же покупець потім приходить в перукарню Жана. Перукар виганяє його й наказує повернути немовля там, де він забрав візок. Жан підкидає дитину літній парі, але потім за ним біжить обурений дід. Спалахує бійка, Жан перемагає та лишає немовля з дідом.
Тим часом Ліза йде в народний суд, де просить змусити Жана платити аліменти. Невдовзі від Жана вимагають з'явитися в суд разом з дитиною. Той біжить на пошуки діда, який підсовує дитину перехожому в руки. Жан підкупляє хлопчика-волоцюгу, щоб видати його на суді за немовля. В дорозі він не помічає як перехожий підкидає у візок його справжню дитину.
Жан встигає з'явитися в суді та обіцяє бути хорошим батьком. Він з Лізою йдуть у РАЦС, де розписуються про шлюб. На подив Жана, виявляється, що то була не його дитина, а дитина Лізиної тітки.
Актори
- Мар'ян Крушельницький — Жан Ковбасюк, перукар
- Маргарита Чардиніна-Барська — молода жінка Ліза
- Дмитро Капка — прикажчик магазину іграшок
- Іван Замичковський — товстун, що купив «ягідку'» замість ляльки
- Володимир Лісовський — дідуган, якому підкинули «ягідку»
- Леонід Чембарський — піжон, якому підкинули «ягідку»
- Ігор Земгано — фотограф
- К. Западна — дівиця на бульварі
- Микола Надемський — продавець зельтерської води
- А. Бєлов
Знімальна група
- Автор сценарію і режисер-постановник: Олександр Довженко
- Оператори: Данило Демуцький, Йозеф Рона
- Художник-постановник: Іван Суворов
- Фільм відновлений на кіностудії «Мосфільм» в 1975 році:
- Композитор: Р. Бойко
- Диригенти: В. Васильєв, І. Шпіллер
- Звукооператор: В. Бабушкін
Створення
Довженко в 1920-і уявляв своє майбутнє як комедійного режисера і зняв «Ягідки кохання» за власним сценарієм, у якому хотів запровадити серійного персонажа «Капку» (за іменем актора Дмитра Капки), що потім був названий у фільмі Жаном Ковбасюком. Режисер планував зняти низку фільмів про цього персонажа накшталт «Капка в армії», «Капка на заводі», але цей задум не був утілений[3].
На зйомках «Ягідок кохання» Довженко познайомився з оператором Данилом Демуцьким, з яким невдовзі зняв свої найвідоміші картини[3].
Джерело та примітки
- Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896 — 1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. ISBN 966-8864-00-Х.
- Ягідка кохання. vufku.org, 2020
- Ягідка кохання. ВУФКУ. Процитовано 05.10.2021.